Чого не вистачає педіатру в його роботі? Чому лікар не бере слухавку, коли телефонують пацієнти? Як змінилася зарплата лікаря після реформи медицини? Про все це говоримо із Нелею Загребельною, педіатром амбулаторії №3 Золотоніського міського центру первинної медико-санітарної допомоги.
У медицині неля Загребельна 33 роки. Педіатрією займається 31 рік. У Золотоноші працює з 1989-го. З лікаркою уклали угоду 960 пацієнтів.
О 8:30 чекаємо на зустріч із лікаркою біля її кабінету. Вона веде прийом. На дзвінки на мобільний не відповідає. В цей час свою чергу ждуть 6 жінок з дітьми. Чути дитячий плач.
У кабінет заходимо кабінет заходимо за 20 хвилин очікування. Він великий, просторий. З обладнання – ваги напільні та дитячі, ростомір, дитячі іграшки . Є комп’ютер. Діє жива черга та електронний запис. Повинна прийняти – 24 маляти, чиї мами зареєструвалися в електронній черзі. Підходять мами з хворими дітками, що потребують невідкладної допомоги. З лікаркою працює 1 медсестра. У тандемі з Вітою вже 21 рік.
- Графік роботи сталий - перший і третій тиждень – прийом зранку й до обіду, а другий і четвертий з обіду й до 19-ої вечора, - розповідає Неля Костянтинівна. - Далі – робота з документами, а потім на виклики по дільниці. Тільки теоретично на кожного пацієнта відводиться 15 хвилин, на практиці - все зовсім інакше.
Що вас привело у медицину? І чому саме педіатрія?
- У дитинстві часто хворіла сама. А ще дуже подобався сільський лікар Вознесенського Микола Олександрович. Ці два чинники стали головними у майбутньому виборі професії, бо медиків у родині не було ні по маминій, ні по батьковій лінії. Педіатрію обрала тому, що дуже люблю маленьких дітей. Так хочеться якнайшвидше полегшити їхні страждання. Найбільше люблю спостерігати за новонародженою малечею, слідкувати, як підростають, набирають вагу, розвиваються. Люблю, коли вони посміхаються здоровенькі. З дорослими я б не працювала, з ними складніше. Це не моє.
Чи всі охочі змогли укласти декларацію з вами?
- Ні, не всі. Хто зволікав, той тепер занесений у додатковий список. Кандидатури звідти братиму у випадку розірвання з кимось договору, переїзду батьків. Наразі обслуговую понад 900 дітей, як міських, так і сільських. Багато років працювала у районній медицині, тому діток із села маю багато. Третього вересня 2019 року перейшла у міський Центр, але довіра людей залишилася.
Чи змінилося ваше фінансове забезпечення після реформи?
- Фінансові статки збільшилися, але не суттєво. Мабуть, відчутніше зросло навантаження.
Чи зменшилася кількість пацієнтів після введення консультації по телефону?
- Ловлю вас на слові: консультації по телефону. Іноді люди телефонують, щоб просто дізнатися графік прийому цього тижня. Для цього є реєстратура: 5-27-09, для чого ж відривати лікаря від роботи? Ось давайте відкриємо мій телефон. Подивіться, скільки пропущених викликів за майже шість годин. Я не могла фізично відповідати на дзвінки. Хоча після оформлення документації обов’язково всім передзвоню. Уявіть ситуацію: під кабінетом черга, мама з хворою дитиною на руках заходить, а тут я сиджу і розповідаю по телефону години прийому. Ви б таке стерпіли?
Як змінилася робота після старту реформи?
- Реформа внесла свої корективи у роботу педіатрів. Плюси – достойна фінансова винагорода, матеріальне забезпечення. Мінуси – велике навантаження через недостатню кількість кадрів. Немає молодих педіатрів - випускників вузів. А ще батьки зловживають довірою лікаря: якщо є номер мобільного, то не варто телефонувати по дрібницях, просто, щоб дізнатися час прийому. Для цього є реєстратура. Щоби робота лікаря була більш ефективною, треба зменшити його тижневе навантаження. Доводиться працювати 6 днів на тиждень, а потім раз на три тижні випадає чергувати ще й у неділю. Виходить 13 днів без вихідних.
Що треба зробити, аби професія лікаря стала престижною?
- Варто виховувати повагу до людей цієї професії змалку. Брати рекомендації лікаря, а не займатися самолікуванням.
Чи змінилися типові дитячі хвороби за роки вашої практики?
- Типові дитячі хвороби змінилися. Якщо раніше переважали простудні, то зараз прогресують інфекційні. Під час навчання з такими вірусними захворюваннями як кір, коксакі, стикалися лише теоретично. А нині це вже поширене захворювання.
Робота лікаря займає багато часу. Чи вистачає вас для сім’ї?
- Окрім дзвінків протягом дня, матусі телефонують і ввечері. Беру слухавку, роз’яснюю, раджу, консультую. Якось молодший син сказав: “Мамо, у вас є ще й ми!» Чоловік - військового гарту, звичний до всього. Він повертається з роботи пізно, тому не знає, скільки часу займають мої пацієнти. Іноді так жалкую, що доба має тільки 24 години.
Чи потрібне профілактичне виховання батьків і коли його варто починати?
- Таке виховання необхідне. Люди мають засвоїти правило: раптове підвищення температури вночі - не привід для миттєвого дзвінка лікарю. Варто прийняти жарознижуючі пігулки. Мій старший син 15 років мешкає за кордоном. За його словами, перші три дні після підвищення температури на прийом ніхто з хворих не йде. Тільки на четвертий день, якщо немає покращення. Хоча завжди з розумінням ставлюся до колеги, котрий на нічному чергуванні. Його дзвінок – закон. «Тут ваша дитина, у неї ось такий діагноз, скажіть дозування препаратів», - це нормально.
Якби мали можливість повернути час назад, що змінили б у житті?
- Більше часу приділяла б власним дітям. Постійно на першому плані була робота, турбота про пацієнтів, а сини залишалися на потім. Сучасні мами багато подорожують з дітьми, відвідують виставки, зоопарки, аквапарки. У моїх всього цього не було. Дуже зараз шкодую.
До 13:00 йде прийом. А потім лікарка уточнює біографічні дані. Розмову завершуємо близько 14:00 години.
Домовляємося зустрітися з Нелею Костянтинівною у парку після 17:00. Там вона прогулюється з внучкою. Проте лікарка зателефонувала і попередила, що зустріч скасовує. Має відвідати трьох хворих дітей. Вони затемпературили. «Колега у відпустці, тож треба підміняти і на дільниці», - каже лікарка.
