Черкаська область, у її складі і Золотоніщина, потрапила до «помаранчевої» карантинної зони. Про це свідчать індикаторні показники МОЗ України для визначення регіонів зі значним поширенням COVID-19 на 11 березня 2021 року. «Помаранчевий» – попереджувальний рівень, який свідчить про ускладнення епідемічної ситуації в регіоні, що може призвести до запровадження посилених обмежувальних протиепідемічних заходів.
Чи матимуть золотоніські школярі традиційний весняний перепочинок від занять? А, можливо, ситуація із захворюванням на ГРВІ та COVID-19 внесуть свої корективи у плани учнів та вчителів? Про це у розмові з начальницею Золотоніського міського відділу освіти Ольгою Строкань.
Ольго Миколаївно, яка ситуація із захворюваністю наразі спостерігається у навчальних закладах Золотоніської громади?
– На самоізоляції перебувають 2 класи: один спеціалізованої школи №1, другий – зош №3. В обох – по одному учню з підтвердженим діагнозом коронавірус. Через захворюваність на гостру респіраторно-вірусну інфекцію на дистанційну форму навчання переведена початкова ланка школи №3. Число хворих дітей сягнуло 36% від загальної кількості учнів. Під підозрою і початківці зош №6, де є загроза переходу на віддалену форму навчання. Моніторимо кількість хворих школярів і працюємо на випередження. Щоби уберегти від захворювання основну частину шкільних колективів, організовуємо дистанційку для класів або окремих ланок.
За яких умов на дистанційну форму переходять лише окремі класи, а у яких випадках – повністю школа?
– Якщо рівень захворюваності у початковій, середній і старшій ланках сягатиме більш як 30% від загальної кількості учнів, відповідно до норм діючого санітарного регламенту, тоді навчальний процес припиняємо повністю. Наразі проблем серед учнів середнього шкільного віку нема. Двоє хворих дітей – старшої школи. Тому, спираючись на бажання батьків, педагогічних колективів і самих учнів, навчання триває у класно-урочній формі. Щодня аналізуємо кількість хворих у навчальних і дошкільних закладах, інформуємо Департамент освіти облдержадміністрації і маємо сподівання, що весняні канікули пройдуть у заплановані терміни.
Коли ж цієї весни на школярів чекає перерва?
– Як і було попередньо заплановано і узгоджено, канікули триватимуть тиждень – з 22 по 28 березня. Тож, щоб вони пройшли цікаво, змістовно, а головне вчасно, кожному треба дбати про стан свого здоров’я уже сьогодні.
Які побоювання чи перестороги турбували вас на початку навчального року, коли діти після 6-місячної перерви знову сіли за парти?
– Щоб розпочати новий навчальний рік у звичному режимі, нам довелося провести велику підготовчу роботу. Окрім сезонного ремонту класних приміщень, кожен навчально-виховний заклад забезпечили у достатній кількості засобами індивідуального захисту, налаштували роботу педагогічних та учнівських колективів у нових, пандемічних умовах, щоб за кілька тижнів не повертатися знову до дистанційного навчання.
На моє тверде переконання плюс практичний досвід, кращої передачі знань ніж живе спілкування учитель-учень в умовах класно-урочної системи у світі немає. І ніякі надсучасні дистанційні технології не зможуть її замінити. Довелося стикнутися з технічними проблемами – погана якість інтернету чи відсутність пристрою для онлайн-навчання.
У жовтні масово захворіли вчителі зош №6. Довелося припинити навчальний процес і розпочати раніше осінні канікули. Як могли, так і виходили зі складної ситуації.
Які ще виклики кинув вам вересень-2020?
– Традиційно це найтяжчий місяць року, коли школярів після літніх канікул треба знову налаштувати на режим, привчати до навчального навантаження. А цього разу він став вдвічі складнішим, бо дітвора пів року не була за партами. Важко ще було й у тому плані, що вчитель повинен був визначити рівень засвоєного матеріалу за попередній рік. А він у кожного учня далеко відрізнявся від середньоколективного. Хтось мав уявлення, хтось ази чи початкові знання, а треба було досягати ґрунтовності плюс виконувати поточні навчальні плани і програми. Тож, дистанційна освіта – це величезний мінус, бо не дає того результату, який хочуть досягти вчителі і можуть мати діти, навчаючись у школі. На мою думку, така форма допустима у старшій школі, частково – у середній, бо розрахована на свідомого, сформованого здобувача знань.
Як впливає дистанційна подача матеріалу на організацію роботи вчителя?
– Для вчителя ця форма − колосальне навантаження. Адже вимагає тривалої підготовки до онлайн-уроків, зворотнього зв’язку для перевірки мовно-математичних завдань тощо. Робочий час не нормований, іноді сягав 12-14 астрономічних годин на день.
Як вдавалося уникати перенапруги та емоційного вигорання педагогам?
– Наші вчителі – ентузіасти, фанати і патріоти своєї справи. Психологічну службу для них не доводилося залучати, кожен справлявся з обставинами самотужки. Щоправда, методичні рекомендації для усіх навчальних закладів були розроблені, організовані навчальні вебінари.
Чи доводилося стикатися з легковажністю батьків?
– Бували випадки, коли обоє батьків у родині хворіли на ковід, а дитину відправляли до школи, не думаючи про інших дітей у колективі та вчителів.
Чи готові педагоги до процесу вакцинації, адже вони – одні з тих, хто перебуває у групі ризику?
– У нашій країні процес вакцинації пробуксовує. Після попередніх розмов знаю, що думки у педагогів різні. Хто складно переніс захворювання, має намір вакцинуватися, але стримує невпевненість у якості препарату. Кого хвороба оминула, той налаштований категорично. Кожен має право ухвалювати власне рішення.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
