Для одних людей період весняного цвітіння квітів – довгоочікувана пора, для інших – справжнє випробування. Люди-алергіки потерпають від довколишнього аромату квітучих дерев, від тополиного пуху, амброзії, від смакування деяких продуктів харчування.
У мешканки Золотоноші Мар’яни Хоменко реакція організму проявилася вперше у 3 роки. Про це їй розповіла мама. Спочатку висипання по тілу пішло після вживання лимону, потім – після яєчного жовтка. А тоді пішло-поїхало.
- Куди вже тільки мене батьки не возили, - розповідає Мар’яна. - Здавали безліч проб, лікувалася в обласній лікарні. Їхали цілеспрямовано до найкращих фахівців. Але закладеність горла, набряк слизової, постійна задишка – мої вічні супутники. У дитинстві, пригадую, коли зацвітала амброзія, по пів літа з будинку не виходила. Зараз живу, не розлучаючись з інгалятором. Користуюся іноземним, бо до вітчизняного організм звикає, і його дія - нульова.
Альона:
- Страждаю від алергії на амброзію. Починається з другої половини серпня і аж до жовтня. Спершу вживала ліки від алергії. Потім вони не допомагали. Пішла до алерголога, зробила аналізи, приписали ті ж ліки, що я і приймала. Відтепер в період цвітіння амброзії виїжджаю в Київ або інші міста, де відчуваю себе цілком нормально.
Юлія Гуліч:
- Моя сестра вже років 5 страждає від алергії на цвітіння амброзії. Вона проходить повний курс лікування, призначений обласним алергологом. У цьому році хвороба проявилася і в мене, хоча амброзія ще не цвіте. Звернулася до сімейного лікаря, потім - до отоларинголога. Протягом тижня приймала антигістамінні препарати. Тільки закінчаться карантинні обмеження, відразу ж відвідаю спеціаліста в обласній лікарні.
Валерій Русланович:
- У мене алергія проявилася випадково. Разом з друзями гралися у хованки в бабусиній хаті, де ліжка традиційно встелені перинами і до стелі викладені подушками. Саме між ними я й сховався. Хлопці мене не знайшли, але тих хвилин мені вистачило, щоб почалася задуха і з очей полилися сльози. Я раз у раз чхав, а обличчя почало набрякати, верхня губа нависла над нижньою. Мама дуже злякалася. Згодом мені робили безліч проб на виявлення алергену. Підозр була безліч. Точного не встановили. Мені за 40, і з тих пір у нашій квартирі подушки із силіконовим наповнювачем.
Чи можна визначити алергени, як вберегтися від алергії та чи можна позбавитися від неї повністю – про це у розмові з лікарем сімейної практики амбулаторії №2 «Золотоніського міського центру медико-санітарної допомоги» Олександром Прокопчуком.
- Олександре Сергійовичу, наскільки страшні алергени і чи можливо з ними боротися?
- Боротися можна з усім. Питання у тому, чи потрібно це робити? Алергія – це спотворена, неадекватна реакція організму на абсолютно безпечні і навіть корисні речовини. Наприклад, шоколад чи мед. Наскільки страшні алергени? Іноді алергічні реакції настільки сильні, що можуть коштувати людині життя, наприклад, анафілактичний шок.
- Мені здається, чи це дійсно так, що останнім часом кількість людей, які страждають на різні форми алергій, істотно зросла?
- Так, це правда. Все частіше алергію називають чумою ХХІ століття.
- Чи можна позбавитися від неї повністю?
- Теоретично це можливо, якщо мова йде про справжню або істинну алергію до конкретного алергену (наприклад, пилок акації). У такому випадку можливо позбутися проблеми шляхом тривалого специфічного лікування.
- Астма – це теж алергічне захворювання?
- Нині остаточні причини, які викликають цю хворобу, невідомі. Це і генетична схильність, і особливості будови бронхів, і алергени… Тому алергічна бронхіальна астма – це один з її підвидів.
- Якщо існує поняття «істинна алергія», то існує і псевдоалергічна реакція? Дуже часто у грудних дітей на щічках проявляється діатез, потім зникає, і у дорослому віці висип більше не проявляється. Це приклад неістинної алергії?
- З атопічним дерматитом, він же діатез, він же нейродерматит, не все так просто. Причини його також остаточно не з’ясовані. По суті, це вроджена особливість будови шкіри, при якій вона стає дуже уразливою до дії різноманітних чинників. І на відміну від класичної або істинної алергії, де провокуючий фактор (алерген) – один, тут їх безліч. Сам термін «атопія» перекладається, як «без місця». До того ж, атопічний дерматит – це не проблема лише дитинства. Так, він дійсно зустрічається частіше у немовлят, але дорослі ним хворіють також.
- З яким із видів алергії до Вас найчастіше звертаються?
- Найчастіше – з алергічною кропив’янкою, рідше – з алергічними ринітами, харчовою алергією тощо.
- При слові алергія я відразу уявляю чхаючу людину з набряклими очима. Які із симптомів мають стати дзвіночком, що пора до алерголога?
- Цим дзвіночком є направлення від сімейного лікаря. Алергічні хвороби – це достатньо розповсюджене явище, тому їх лікуванням, або як зараз прийнято казати, менеджментом, має займатися лікар загальної практики. І саме цей фахівець вирішує доцільність та необхідність звертатися до вузького спеціаліста. Тож, користуючись нагодою, хочу нагади мешканцям Золотоноші про необхідність укладання угоди із сімейним лікарем. Наразі ми вступили в другий етап медичної реформи і, щоб потрапити на консультацію до вузького спеціаліста в поліклініку або до лікарні, необхідне електронне направлення, яке зможе дати лише сімейний лікар. Те ж саме стосується й аналізів.
- Чи можна визначити всі алергени, на які може виникнути перехресна алергія? Останніми роками стало навіть модним – визначати за групою крові, на що в тебе може бути алергія, і багато медичних центрів пропонують цю послугу. Наскільки це достовірно?
- Для того, щоб визначити усі алергени, потрібно мати усі гроші. Найкращий метод виявлення – це розпитування і спостереження. А вже потім прицільно обстежуватись на конкретні алергени, щоб підтвердити факт алергії лабораторно.
- Що ще, окрім спадковості та поганої екології, впливає на збільшення кількості людей, які страждають на алергічні реакції?
- Цікавий факт: ця хвороба більше розповсюджена у містах, хоча ймовірність контакту більша саме в сільській місцевості (шерсть тварин, пилок рослин, комахи тощо). Причиною цього є те, що наш імунітет працює у неприродних для себе умовах. З дитинства для малюка все по 10 разів миють і стерилізують. Таким чином, обмежують контакти із звичайними побутовими алергенами і збільшують - зі штучними (різноманітні хімічні миючі сполуки, синтетика, барвники тощо). Додамо до цього величезну кількість лікарських засобів, що є на сьогодні, більшість з яких - також синтетичні сполуки. Все це разом і дає наднормове навантаження на імунітет, що проявляється алергіями та аутоімунними хворобами.
- Олександре Сергійовичу, на завершення розмови дайте нам кілька практичних порад, як уберегти свій організм від розвитку алергічних захворювань?
- Чим більше будете думати про алергію, тим з більшою ймовірністю вона у вас з’явиться. В цілому, неможливо попередити те, чого у вас немає. А якщо все ж таки алергія є, по можливості, лікуйте її. Якщо такої можливості немає – уникайте алергену, на який реагує організм. У випадку, коли маєте медикаментозну алергію, завжди попереджайте про неї свого лікаря.
