Щорічно донори в усьому світі здають близько 112,5 млн доз крові. Близько 47% донорської крові заготовлюють у країнах з високим рівнем доходу, де проживає менше 19% населення світу. Та все ж залишається багато пацієнтів, котрі потребують переливання і не мають своєчасного доступу до безпечної крові та її препаратів.
Світова пандемія через поширення коронавірусу сприяла ще більшій проблемі із забезпеченням плазми крові. Нещодавно по телебаченню широко обговорювався сюжет про черкащанку, яка перехворіла на коронавірус і першою в Україні здала плазму крові для експериментів. Як вважають медики різних країн, ефективними ліками проти коронавірусу може бути використання саме такої плазми, адже у тих, хто подолав хворобу, виробляються антитіла, які можна використати для лікування хворих. Вони й сигналізують про появу в організмі людини вірусів і виробляють імунну відповідь, що знищує патогени. Але використовувати таку плазму можна лише через певний час - впевнений завідувач відділенням трансфузіології Золотоніської районної багатопрофільної лікарні Сергій Євченко.
- Така плазма повинна пройти карантинізацію 180 днів. Після того її треба обстежити ще раз, і якщо не буде виявлено ніяких інфекцій, тоді можна переливати, - стверджує Сергій Григорович. – Цей метод - не новий, його застосовували ще за радянських часів і доволі успішно. Були так звані імунізовані донори. Їх спеціально імунізували, вони йшли за окремою програмою та здавали тільки імунізовану плазму.
За словами завідувача, три роки тому приміщення відділення трансфузіології РБЛ було повністю реконструйовано за сучасними вимогами, придбана нова техніка. Медпрацівники відділення здійснюють комплектацію донорських кадрів та заготівлю і переробку донорської крові на компоненти – еритроцити, свіжозаморожену плазму, відмиті еритроцити - та видачу компонентів крові по відділеннях лікарні, за необхідності - в інші ЛПЗ області. Інформація про донорські кадри (кадрові донори крові) розголошенню не підлягає. Їх не дуже багато, але у порівняні з іншими районами у нас ситуація краща. Є ще донори резерву (родичі хворих).
Під час карантину у відділенні поменшало донорів, самостійно ніхто не приходить, викликають кадрових донорів. Залучають також донорів резерву. Наразі усі дні забору крові треба уточнювати, адже районна лікарня працює лише для надання екстреної медичної допомоги. Планових операцій не роблять, тому днів забору крові мало, медики беруть її тільки за необхідності.
- Коли приходять кадрові донори, вони знають як готуватися, - розповідає Сергій Євченко. - А ось, наприклад, з донорами родичів проводимо бесіди, чи контактували вони з тими, хто був у відрядженнях або за кордоном, чи, можливо, у когось виявили підозру на COVID-19. Користуємося і так званими чорними базами, де знаходиться інформація про людей, які колись перехворіли хворобою Боткіна та іншими небезпечними інфекціями. Тож, якщо у когось виникне бажання прийти і здати кров, будемо раді і дамо рекомендації, як підготуватися до кроводачі, - зазначив. – Коли закінчиться карантин, працюватимемо у звичайному режимі – з понеділка по п’ятницю, дні забору крові - у понеділок та четвер з 8 до 11 години. Загальної статистики донорів не ведемо. Заготівля донорської крові ведеться на сучасному обладнанні, свіжозаморожена плазма зберігається у низькотемпературних медичних морозильних камерах при температурі мінус 45°С. Вона видається для лікувальних цілей тільки після проходження періоду карантинізації у 180 діб для профілактики ймовірного зараження хворих інфекціями, що передаються через кров – ВІЛ, гепатит Б, гепатит С та сифіліс. Усі компоненти крові під час заготівлі обстежуються на трансмісивні інфекції – ВІЛ, гепатит Б і С та сифіліс.
- Сергію Григоровичу, яка група крові - найдефіцитніша?
- Буває по-різному. З початку року в основному затребувана А (ІІ) і 0 (І) позитивна. Торік була В (ІІІ) позитивна, але тут не можна вгадати. Найрідкісніша група крові - АВ (ІV).
- Чи маєте запаси плазми ?
- Наразі плазми достатньо. Ми допомагаємо у наданні компонентів крові сусіднім районам - Чорнобаївському, Драбівському, інколи Канівському. Раніше ще допомагали Черкасам – третій міській, обласній лікарням, онкодиспансеру. Зараз структура обміну компонентами крові змінилася не на краще у зв’язку з реформою.
- А взагалі, яка Ваша думка з приводу медичної реформи?
- Вважаю, що вона до кінця не продумана. Бо взяли за основу формат, який не дуже підходить для українських лікарень. Складається враження, що реформу розробляли теоретики, а не практики – люди, які щодня займаються лікуванням хворих. Наразі вже виникає проблема, як нас фінансувати, - підсумував Сергій Євченко.
