Так уже склалося традиційно, що Новий рік золотонісці зустрічають у колі рідних та друзів, біля ошатно вбраної ялинки, за святково накритим столом. Але не всім таланить провести старий рік і зустріти новий у теплій затишній оселі. Декому випадає нести вахту, чергування на робочому місці. Серед них – енергетики, рятувальники, лікарі, таксисти, касири-оператори на заправках, залізничники, офіціанти, поліцейські. Як вони зустрічають це нічне свято, і які пригоди трапляються з ними - охоче поділилися деякі представники названих професій.
Іван ЮРКО, водій таксі, стаж 10 років:
- Якось підвозив клієнта до багатоповерхівки на Шевченка, 215. Такий поважний, гарно одягнений чоловік років 50 з великою святково упакованою коробкою. Ясно, що комусь подарунок. Поміркований у висловах та коротких репліках. Коли під’їхали до будинку, сказав суму для розрахунку. Гроші у нього лежали в глибокій кишені довгого шкіряного пальто. Щоб дістати їх, він вийшов з машини. Я підкурив цигарку і відчинив вікно, щоб випустити дим. Пройшло 2-3 секунди відколи я відвернувся. Повертаюся, дверці відчинені, а чоловіка ніде нема. Втекти він не міг, бо ще лежить коробка, та й слизько – не побіжиш. Але ж де дівся? І тут почув голос з-під землі. Темно, відразу й не збагнув, де це. Коли вийшов з машини, то помітив, що пасажир провалився у каналізаційний колодязь, на якому не було люка. Мені смішно – це ж треба таке. А людині не до сміху! Допоміг вибратися. Добре, що руки-ноги цілі. Але святковий настрій у нього, звичайно, як рукою зняло. Штани драні, весь лоск де й дівся.
Аліна КУЗЬМІЦЬКА, касир-оператор заправки:
- Працюю вже 12-ий рік. У нас існує правило: хто чергує у Новорічну ніч, одягається в костюм Снігуроньки. Для створення святкового настрою собі і водіям. В основному потік автомобілів завершується близько 23-ої. Але буває, що залітають, поспішаючи, і за 5 хвилин до Нового року. Якось за три хвилини до зміни року немісцеві питали дорогу, щоб потрапити в гості. А потім від’їхали, відкрили шампанське і стали вітати одне одного зі святом, прямо серед дороги. А ще, пригадую, вже після першої години ночі заїхали такі «веселі», що й не могли пригадати, яке паливо потрібне для авто – дизельне чи бензин. Вже так у нас повелося, що до тих, кому випало чергувати, приїздять дружини та чоловіки із скатертями-самобранками. Напередодні Новоріччя першим нас завжди особисто вітає керівник. До Дня Святого Миколая на території заправки прикрашаємо ялинку. Хай радує усіх подорожніх.
Микола ІВАЩЕНКО, рятувальник 8-ої ДПРЧ, стаж 24 роки:
- Новий рік на чергуванні зустрічатиму вже вчетверте. Курйозів не траплялося, дякувати Богу, жодного разу. Жарти «підгулявшої» компанії були: «МНСники, приїжджайте, у нас горить!» «Що горить? Яка адреса?!» «М’ясо на сковорідці, ги-ги-ги…» У 1995-му році я став служити у службі цивільного захисту, одружився через 2 роки. Тож дружина заздалегідь була готова до моїх чергувань і непередбачених викликів. У нас по гарнізону строго розписано, який караул коли чергує. Тому всі заздалегідь це знають. Під бій годинника п’ємо дитяче шампанське і дістаємо святкові термоски. Така служба – треба бути готовими до всього і завжди.
Працівники пологового відділення РБЛ:
- Знаєте, випадків різних буває багато. Та для нас найголовніше у пологовому залі під час родів, щоби закричало немовля. Це – основний результат, до якого йде бригада. Тоді спадає напруга, і ми одна одній посміхаємося очима. Настрій святковий, тому що це Новорічна ніч. Хоча настрій у нас завжди святковий, бо у пологовому з'являється нове життя, - розповіла Ліля Херняк.
- Якось під Новий рік народжувала жінка, у якої чоловік був моряком далекого плавання. На УЗД їм пророкували дівчинку. Майбутня мама звиклася з думкою, що буде морячка. Але на світ з’явився хлопчик. Вона мало не знепритомніла від такого повороту і одно повторювала: «Давайте мені морячку!» Також був випадок, коли чоловік привіз дружину на треті роди. Вдома вже було двоє хлопчиків – 2 роки і рік. Тобто, вона народжувала за три роки втретє. Ми спустилися за нею на перший поверх, зустріли і кажемо: «Ось, проходьте у палату, лягайте, готуйтеся». Вона начебто нас і не чує, прямим курсом у зал, на крісло: «Готуйтеся ви!» Буквально за пару хвилин ми вже мали здорового богатиря вагою 5 кілограмів 200 грамів, - поділилася акушерка Валентина Козловська.
-Новий рік у пологовому ми не зустрічаємо, бо у будь-яку хвилину може поступити породілля. Буває, що важливу роль грають навіть секунди. Коли авто повертає із Садового проїзду і насвічує фарами у вікна – ми вже напоготові. Це до нас їдуть за щастям молоді батьки. За багато років роботи скільки золотоніських малят почули наші стіни! Тепер ідеш містом, і майже всі вітаються, а внучка дивується: «Ти, бабусю, така в Золотоноші популярна!», - тепло посміхнулася Наталія Зарицька.
А взагалі-то медперсонал пологового свято вірить у власну прикмету: якщо у Новорічну ніч є робота, то протягом року теж не сидітимеш, склавши руки. (На фото: Валентина Шаповалова, Лілія Хирняк, Олена Шраменко, Віра Мозоль, Валентина Козловська, Наталія Зарицька, Альона Вітер).
Офіціант ресторану «Маєток» Вікторія ЛАПА:
- Запам’ятався кумедний випадок, який трапився не в саму Новорічну ніч, а напередодні, під час масових корпоративів. До нас зайшов колектив молодих, красивих, святково вбраних дівчат. Веселою юрбою, зі сміхом і жартами, у чудовому настрої і передчутті прекрасно проведеного вечора у дружній компанії, вони пройшли у зал. До них вийшов адміністратор, щоб зустріти і розмістити. Але у записах такої компанії не виявилося. «Ми до вас телефонували ще на початку грудня, зробили замовлення. Ви нам ще й нові страви порадили», - доводили візитерки. «Не може такого бути, - стояла на своєму адміністраторка. – Я не могла вас пропустити. Дивіться по записах», - простягнула відкритий записник. Компанія була розгубленою, а вечір загрожував стати зіпсованим. Однак вони не втрачали надію довести свою правоту. «Я особисто заходила на сайт, говорила з вами по телефону і заплатила терміналом завдаток», - наполягала бідова організаторка. Стали переглядати номери телефонів, жоден не сходився. Та й попередню плату у «Маєтку» не прийнято брати безготівково. До того ж, і сайту у нас свого немає. Однак вирішили зайти на той, куди вказувала їхній лідер. Так, є ПАБ «Маєток»! У… Львівській області, у селі Зимна вода. Отакі-то пироги! Та все ж, щоб не псувати вечір нікому, адміністрація ресторану знайшла місце для веселої компанії. Відсвяткували на славу і запам’ятали надовго!
Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш! Для наших героїв - у колі друзів, колег та однодумців. Тож, хай улюблена робота приносить вам задоволення, навіть якщо працювати доводиться тоді, коли усі святкують. Головне, щоб прийдешній рік виправдав усі ваші сподівання, приніс неочікувані сюрпризи та був не схожим на попередній.
