«Йдучи на роботу під проливним дощем, я помітила таку тенденцію. Більшість проїжджаючих поруч з тротуаром водіїв взагалі не призупиняються біля калюж, навіть не зважаючи на те, що йдуть до школи діти. Таке враження, наче вони народилися в машинах, і раніше ніхто з них не ходив пішки. Пішоходам доводиться не лише дивитися під ноги, а ще й на дорогу. Щоб від бризок встигнути «забитися» під самий край тротуару. Для декого з кермувальників це така собі суща дрібниця, а для перехожого - зіпсований день. Тож давайте поважати одне одного».
Такий пост Золотоноша.Сity розмістив напередодні на своїй сторінці у фейсбук. Всього за добу його переглянули понад 4 тисячі користувачів, залишивши десятки коментарів. Переважна більшість з них - гнівні, обурливі, емоційні.
Кілька годин такого довгоочікуваного дощу у кінці вересня обернулися справжнім лихом для золотонісців уже наступного ранку. Не для всіх, звичайно. Лише для тих, хто добирається на роботу, в школу чи дитсадок пішки. Їм доводиться шарахатися, втискуватися у паркани і будівлі, щоб уникнути брудної калюжі, що здійняла стовпом пролітаюча машина. І справа навіть не в тротуарі, повірте! Ніякий пішохідник не врятує вас від хвилі, що раптово вилетіла з-під коліс авто. Як бути у такій ситуації? Окрім зіпсованого настрою ще й брудний одяг, якому інколи не допомагає прання.
Повернути витрачені на чищення одягу кошти чи відшкодувати моральні збитки? Адже людям доводиться витрачати кошти на хімчистку, якої у Золотоноші немає і треба їхати у Черкаси. А це - сотня гривень для пальта, близько шести сотень - для шуби з натурального хутра. Брудна вода, яка часто містить автомобільні хімікати, може пошкодити хутряний одяг так, що чищення не допоможе. Тоді витрати сягають уже кількох тисяч гривень.
- Коли водій обливає пішохода водою з-під коліс, - пояснює юрист Золотоніського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Брус, - закон може розцінювати його дії як завдання збитків внаслідок умисних незаконних дій. «Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала», - йдеться у першому пункті статті 1166 Цивільного кодексу».
За словами юриста, такий закон – шанс для людини повернути кошти, витрачені на відновлення одягу. Однак, для цього потрібно знайти свідків ситуації та визначити ймовірні протизаконні дії водія. Це, приміром, перевищення швидкості, розмова по мобільному телефону під час руху, відсутність спроб маневрування. Також необхідно запам’ятати номер авто, час та місце інциденту. Перш ніж вимагати компенсації, необхідно документально довести її розмір.
- Якщо у процесі цивільного слухання вдасться довести, що водій не намагався уникнути завдання матеріальних збитків, можна повернути гроші. Чесно кажучи, у моїй практиці не було таких позовів. Хоча шанси на успіх доволі високі. Можна домовитися без суду, - пояснює Сергій Миколайович.
Тобто, звернутися безпосередньо до водія або ж до організації, де він працює. До речі, в тому ж законі зазначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування. Однак вона повинна довести, що конфлікт стався не з її вини. Як аргумент - погана дорога, вибоїни, непрацюючі стоки.
- Проте, якщо той, хто постраждав, таки доведе, що іншим учасникам руху перераховані пункти не заважають, то ця норма на водія не пошириться. Він лише матиме право звернутися з позовом до балансоутримувача дороги і вже від нього вимагати компенсацію.
Для відшкодування матеріальної та моральної школи постраждалий може звернутися з позовом до суду. Але для грамотно складеного позову необхідна допомога юриста. Позивачу необхідно буде сплатити судовий збір. Якщо ж він «виграє», витрати йому компенсує відповідач. Але хто відповідач? Водій, поліція чи дорожні служби – довести складно. Щоб визначити хто винуватий, треба довести його провину. А, можливо, водій сам став заручником ситуації. От і виходить замкнене коло.
Проте хочеться додати: добро – бумеранг, байдужість − чорна прірва. Для негативних думок і прокльонів, кинутих услід, не існує перешкод, щоб зіпсувати людині життя. Тим більше, не захистить тоноване скло. Мабуть, це в сотню разів гірше, ніж адміністративна відповідальність.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
