11 травня уродженцю Золотоноші Нікіті Жуковському виповнилося 28 років. Що ж тут сенсаційного скажете ви? Річ в тому, що наш талановитий земляк живе і займається хореографією в американському місті Нью-Йорк. А перші танцювальні па він робив на паркеті Золотоніського Будинку дитячої та юнацької творчості під керівництвом Ольги Єрмолаєвої. Після закінчення Київського коледжу культури і мистецтва юнак 5 років працював хореографом-постановником у Києво-Святошинській районній класичній гімназії. У 2016 році поїхав до Сполучених Штатів, де чудовий тандем у парі з киянкою Ангеліною Бойко створює дивовижні тематичні танцювальні шоу.
Завдяки завидній комунікабельності нам вдалося поспілкуватися із золотоніським американцем, єдиною умовою якого було: онлайн-зв’язок у вихідний день. Та це й зрозуміло, різниця в часі – 7 годин плюс зайнятість.
Як усе починалося?
Скільки було Нікіті років, коли мама привела за ручку його ще маленького до Будинку дитячої та юнацької творчості, юнак уже й не пам’ятає.
− Нікіта виділявся з-поміж інших дітей своєю неординарністю, − пригадує Тетяна Орленко, яка приводила на танцювальний гурток свою доньку Лесю. – Він завжди був модно одягнений, якийсь весь легкий, повітряний. У нього все вдавалося з першого дубля.
Як розповідає Нікіта, рішення про серйозне заняття танцями, які стануть справою його життя, він прийняв для себе у 14 років. Згодом став брати додаткові уроки з англійської мови. Навчався у Золотоніській гімназії ім. Скляренка, але атестат про освіту отримав у школі №2 інформаційних технологій.
− Чому саме Штати обрав для танцювальної кар’єри? – перепитує Микита (так зареєстрований за паспортом). − Америка – країна можливостей. В Україні я вже досяг того, до чого прагнув. У 24 роки переїхав до Нью-Йорка.
До переїзду морально був налаштований давно, до цього прагнув та йшов не один рік. Проте, коли зателефонувала менеджерка і запропонувала зустрітися, треба було відразу ухвалювати рішення. Зустрілися у Києві, обговорили подробиці перельоту, ризики і перспективи роботи і зайнятості.
Місто великих можливостей
BGImage
На американській землі обживатися суттєво допомагали Ангеліна Бойко зі своїм чоловіком. Разом з Ангеліною Нікіта вчився у коледжі, відтепер вона стала його партнеркою. Найважче було опанувати мову. Та протягом пів року цей бар’єр зник. Нікіта переконаний, що найшвидший спосіб вивчити іноземну – це постійне спілкування з носієм мови.
Спілкується чистою українською, хоча зізнається, буває, що вже доводиться порпатися у пам’яті, підбираючи аналог англійського слова на рідній мові. У заморській країні вразив менталітет людей і їхній розмірений спокійний спосіб життя. Як ділиться враженнями Нікіта, американці розслаблені, вони живуть більше для себе, ходять на роботу, відпочивають у ресторанах, багато подорожують. Вони насолоджуються життям. Живуть, як кажуть, тут і зараз.
За час нашої онлайн-розмови місто крутиться навколо Нікіти, здіймаючись вгору й врізнобіч безкінечними сяючими лініями хмарочосів, шумом людей, гулом жовтих таксі і автобусів. Для нього дивним було виявити, що Нью-Йорк, "столиця світу", "місто, що ніколи не спить" − вражаюче і по-дитячому привітне. Це місто-усмішка і місто "How are you?". До гарного звикаєш швидко.
− У нашій родині танцюристів нема, − розповідає. – Мабуть, тільки дякуючи моїй мамі та Ользі Єрмолаєвій, котра прищепила мені любов до танцю, я досяг вершин майстерності на цьому поприщі.
Чемпіон Нью-Йорка та бронзовий призер Америки і його амбітна мрія
Робочий графік талановитого юнака стартує о 13.00, закінчується о 21 годині. Потім ще 2 години тренувань, але через день. Щосуботи танцюристи беруть уроки онлайн у хореографа Київського університету культури і мистецтв. Єдиний вихідний – неділя. Занадто багато часу забирають різноманітні конкурси і змагання зі спортивних танців. Нині у Нью-Йорку організатори їх проводять менше, тому доводиться вилітати в штати. Окрім танців, ще є… робота. Але подобається, що можна багато подорожувати в кожен штат. Це класно.
− Про що мрію? – перепитує. – Стати чемпіоном Америки зі спортивних танців. А потім чемпіоном Всесвіту (сміється). Відкрити власну студію танцю, а вже потім від цього відштовхуватися. Наразі в моєму арсеналі звитяг є: чемпіон Нью-Йорка та бронзовий призер Америки, численні перемоги у багатьох конкурсах, танцювальних шоу.
В Україні залишилася мама, 2 бабусі і 2 дідусі. Особисте життя Нікіта ще не влаштовував, і в найближчі плани цей процес не вписується. Бо, як сказав дідусь Анатолій: «Не спіши з цим, Нікіта, ой не спіши». От онук і дотримується дідусевого напуття.
− Мама завжди і в усьому мене підтримує. Завжди в мене вірить. Дуже за ними сумую. З родичами та друзями спілкуюся щосуботи. Сумую за Україною. Знаю, Золотоноша зараз в цвіту. Три з половиною роки не був вдома. Планую поїздку наступного року.
А наостанок Нікіта передав щирі вітання землякам:
− Здоров’я усім, тримайтеся. Знаю, як в Україні тяжко нині з коронавірусом. У нас тут набагато простіше, учора (14.05) дозволили не носити маски тим, хто пройшов вакцинацію. Моїм золотонісцям – здоров’я, усмішок! Усе буде добре.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
