Банки почнуть стягувати борги з українців: кому із золотонісців це загрожує. Коментує юрист

Кому загрожує списання грошей з рахунків, як це відбуватиметься та чи зможуть виконавці арештувати рахунок, коли його власник про це й не знатиме? На ці та інші актуальні питання дає відповідь заступник начальника Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрій Гончаренко.

За словами Юрія Івановича, поки що механізм ще не повністю узгоджений з програмною системою АСВП (автоматизована система виконавчих проваджень), оскільки ще не всі банки підключені до цієї системи

Інформація, яку надаватимуть банки на вимогу держвиконавців стосовно наявності і стану рахунків боржника, відтепер в обов’язковому порядку повинна містити номери банківських рахунків боржників, а також залишків коштів на них. Посадовець переконаний, що ці зміни не лише значно полегшать та прискорять роботу виконавців, а й стануть підставою для запровадження автоматизації такого процесу.

Юрій Гончаренко пояснює, що коли боржник відмовляється виконувати рішення суду, тоді за справу береться виконавча служба або приватні виконавці. Утім, навіть вони не все можуть. Бо ж, аби списати кошти чи хоча б накласти на них арешт, потрібно спершу знайти банківські рахунки боржників. Для цього виконавцям потрібно вручну розсилати запити у кожен банк (наразі їх 73). При цьому банківські установи не поспішали ділитися даними про власних клієнтів. Тепер Міністерство юстиції України конкретизувало цю проблему і скоротило час для списання коштів з рахунку боржника.

Юрист каже, реєстр боржників доступний в онлайн-режимі. І кожен може дізнатися про боржника, увівши його прізвище, ім’я та по батькові або ідентифікаційний код.

– Якщо людина є в такому реєстрі, то автоматично підпадає під усі дії примусового виконання, тобто, сюди в першу чергу включається арешт коштів, майна, банківських рахунків і все решта. Є категорія боржників, яка не потрапляє у реєстр. Найперше, це – аліменти, стягнення яких проводиться в повній мірі і щомісяця сплачуються поточні платежі в повному обсязі та відсутня заборгованість. Якщо людина має борг за комунальні послуги, чи не сплатила штрафів за порушення правил дорожнього руху або ж судовий збір, має борги кредиторів, то вона автоматично потрапляє у реєстр, а її банківські рахунки блокують. Тобто, виконавча служба накладає арешт, − констатує пан Юрій.

Представник виконавчої служби зауважує, що є виконавчі листи або постанови та органи, які їх виносять. Сюди входять: суди, нотаріуси, поліція, управління держпраці, усі контролюючі органи, що мають повноваження складати адмінпротоколи. Постанова, або виконавчий лист, чи судовий наказ – все це є підставою занесення особи до єдиного реєстру.

– Виконавча служба – це як завершальна стадія вже судового процесу або інших видів покарання. Якщо людина не сплатила вчасно, тоді ми вже в примусовому порядку проводимо стягнення. Це наша функція, якою наділила держава, − наголошує юрист.

Як зазначає Юрій Гончаренко, зазвичай автоматичному арешту коштів та їх списанню з рахунків боржників передують судові засідання та рішення Феміди. У таких випадках не знати про наявність свого боргу та про необхідність його сплати людина не може. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

– Як свідчить практика, такою адресою є зареєстроване місце проживання фізичної особи. Однак трапляється й таке, що людина, аби уникнути покарання, умисно вказує іншу адресу. Тобто, у випадку відсутності особи за місцем реєстрації, вона може не отримати документи з виконавчої служби. Відповідно, людині не буде відомо, що вона боржник, також вона не знатиме про причини арешту рахунків, − пояснює Юрій Гончаренко.

Додамо, що за даними Opendatabot, у квітні в реєстрі була інформація про 5,54 млн боргів. Ця цифра постійно зростає: на початку 2020 року там було 3,8 млн боргів. Більшість з них – це борги перед комунальними установами, за штрафи ПДР (правил дорожнього руху) або несплату аліментів.

Як інформує Укрінформ, до системи автоматичного списання вже під'єднано банки: «Таскомбанк», «ПриватБанк», «Універсал Банк» і «Монобанк», який працює на його інфраструктурі; «Оксі банк», «Банк Восток», «Індустріалбанк», «ПроКредит Банк». Ще 44 установи підключені до тестового середовища, 11 банків перебувають на стадії консультацій та попередніх налаштувань для початку тестування. Тобто, найближчим часом до системи автоматизованого арешту буде приєднано 62 українських банки із 73-х. Банківські установи зобов'язали розкривати номери рахунків боржників. Державні виконавці отримали допуск до інформації про номери банківських рахунків боржників та залишок коштів на них. Ці зміни не лише значно полегшать та прискорять роботу виконавців, а й стануть підставою для запровадження автоматизації такого процесу.

Автоматизована система виконавчого провадження повинна запрацювати до 6 липня 2021 року. Після цього списувати борги стане набагато простіше. Державний або приватний виконавець створить у системі спеціальний запит про наявність коштів у боржника, який автоматично надійде всім банкам, що приєдналися до АСВП (автоматизована система виконавчих проваджень). Цю інформацію банки отримають за годину. У цій же системі виконавець зможе створити постанову про арешт коштів на рахунках боржника, надіслати банкам вимогу про списання коштів з рахунків і реквізити виконавчої служби, на які їх потрібно переказати.

Новації щодо автоматичного арешту та стягнення заборгованості від Мін'юсту та НБУ спрощують життя не лише кредиторам, а й самим боржникам. Раніше виконавець накладав арешт на весь рахунок боржника, навіть якщо коштів на ньому було значно більше, ніж потрібно виконавцю. Тепер арешт накладатиметься лише на суму боргу. Її виконавець і стягуватиме.