Парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка у Золотоноші давно є частиною міської пам’яті. Тут гуляли покоління містян, сюди приходять із дітьми, тут зустрічаються друзі, відпочивають пенсіонери, проходять короткі щоденні маршрути на роботу чи додому. Але чи відповідає цей простір сучасним потребам громади? Саме це вирішили з’ясувати учасники урбаністичного мапування, яке 8 травня організували газета «Златокрай» та сайт Золотоноша.City.
У дослідженні взяли участь 20 мешканців громади. Вони не просто прогулялися парком, а уважно дослідили його територію: маршрути, озеленення, безпеку, місця відпочинку та активностей. Позначали на карті сильні сторони, проблемні точки та ідеї змін.
Результат виявився значно глибшим, ніж перелік недоліків. Насправді мапування показало головне: парк має великий потенціал, але потребує системного переосмислення.
.
Парк, яким користуються всупереч, а не завдяки
Перша група нашого дослідження надавала оцінку якості пересування територією парку, доступності для всіх категорій населення, стану дорожнього покриття, вхідних зон та елементів відпочинку.
Одна з найпомітніших проблем — маршрути руху. Учасники першої групи зафіксували численні витоптані стежки. Це типовий сигнал для урбаністів: люди ходять там, де їм зручно, а не там, де передбачили проєктанти десятиліття тому.
-
- Ці стежки — це чесний діалог людей із простором. Якщо вони з’явилися, значить нинішні доріжки не відповідають реальному життю, — зазначила модераторка першої групи Інна Грекало.
Частина покриття алей має тріщини, нерівності та зношення. Для молодої людини це незручність. Для людини старшого віку, батьків із візочками чи людини з інвалідністю — вже бар’єр.
На входах до парку учасники також виявили відсутність пандусів або понижених бордюрів. Таким чином, частина входів до парку не забезпечує належної безбар’єрності. Відсутні пандуси або зручні пониження бордюрів для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візочками, велосипедистів та осіб старшого віку.
-
- Ми багато говоримо про безбар’єрність, але вона починається з дрібниць. Якщо людина не може комфортно зайти в парк — це вже проблема, — сказала учасниця мапування Олена Вовк.
До того ж, частина покриття перебуває у незадовільному технічному стані: наявні тріщини, нерівності та зношені ділянки, що ускладнює пересування та створює ризики травмування. Учасниця мапування Любов Михальченко зазначила, що досить важко пересуватися людям, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом.
Лавки на території парку морально та фізично застарілі, частина потребує ремонту або заміни. Покриття в окремих зонах відпочинку також потребує оновлення.
За словами учасниці, Наталії Грекало існуючий танцювальний майданчик має потенціал для використання як громадський простір, однак потребує реконструкції, оновлення покриття та функціонального переосмислення.
Також було виявлено відкриті або неналежно захищені люки, що становлять небезпеку для відвідувачів. Це була першочергова тема передана міськвиконкому на розгляд і подальше вирішення.
Якщо підсумувати, то серед основних проблем відсутність безбар’єрного доступу на входах, зношене та потріскане покриття доріжок, невідповідність мережі доріжок реальним потокам руху, застарілі лавки та місця відпочинку, незадовільний стан танцювального майданчика, наявність небезпечних відкритих люків.
Учасники запропонували терміново закрити або замінити аварійні люки; облаштувати пандуси та безбар’єрні входи; провести локальний ремонт найбільш пошкоджених ділянок покриття; відремонтувати або замінити аварійні лавки.
Щодо дій на майбутнє, то було б ефективно оновити покриття зон відпочинку; модернізувати танцювальний майданчик; встановити сучасні лавки та урни; облаштувати навігацію територією парку.
Серед довгострокових заходів учасники виділили необхідність переглянути схему пішохідних маршрутів з урахуванням витоптаних стежок; провести комплексну реконструкцію алей і покриттів; впровадити принципи універсального дизайну на всій території.
На думку першої групи, парк потребує оновлення інфраструктури пересування та створення сучасного безбар’єрного середовища. Реалізація запропонованих заходів значно підвищить комфорт, безпеку та доступність території для всіх мешканців громади.
Красивий фасад і втомлена середина
Друга група досліджувала зелені зони та естетику простору. Їхній висновок: парк має сильний природний каркас, але бракує догляду та сучасного бачення.
Квіткові композиції зосереджені переважно біля центрального входу. Чудові доглянуті клумби є тільки на вході до парку. Далі — менше доглянутих зон, менше декоративності, менше відчуття цілісного простору. Частина вазонів виглядає занедбано, газони на значній частині території відсутні або в поганому стані. У центрі локації квітник важко назвати привабливим місцем. А більше жодної квіточки на 2,7 га ви більше не побачите. Навіть у бетонних вазонах майорить бур’ян. Подекуди у цих конструкціях – багаторічні лілейники.
-
- Зелені газони розкинулися лише знову ж таки біля центрального входу. Вони займають орієнтовно до 100 квадратів сукупно. Решта території – лисіє без зеленого оксамиту, - зауважує модераторка другої групи Алла Капля.
Водночас парк має потужний ресурс — зрілі дерева, що створюють тінь і комфорт у спеку. Мабуть, це єдиний плюс парку відпочинку. Затінених ділянок 95%. Єдине не засаджене місце — територія колишніх атракціонів, де ще видніються бетоновані та напівзруйновані цегляні майданчики. Але саме високі дерева потребують санітарного догляду: обрізання, омолодження, видалення аварійних гілок.
-
- У парку дуже добре влітку, бо багато тіні. Але видно, що деревами давно не займалися комплексно. Це вже питання безпеки, — поділилася учасниця другої групи Марина Білецька.
Стан дерев дійсно бажає кращого. Близько 80% — старі високі насадження, що створюють загрозу для відпочивальників. Їхнє гілля затіняє встановлене освітлення. Тому ефекту від вуличних ліхтарів замало. Є поламані дерева. Є сухі аварійні. У парку в основному листяні породи. Висаджені хаотично, вперемішку із плодовими деревами. Є горіхи, сливи, кілька груш. Єдиний розкішний кущ калини - символ України – теж на центральному вході. Закладена воїнами АТО алея не окультурена, її важко помітити в загальній масі дерев. Багато старих пеньків. Парк приваблює здалеку, з вулиці Незалежності. Зі сторони Січової – він більше скидається на лісосмугу.
Окремо учасники звернули увагу на алею, висаджену воїнами АТО. На їхню думку, вона має стати помітним меморіальним елементом, а не губитися серед загального простору.
Пропозиції. Вздовж центральних алей висадити багаторічні квіти: тюльпани, нарциси, півонії, які малозатратні в догляді. Заборонити вигул собак. Висаджувати види низькорослих дерев. Як варіант, кожну частину парку зробити привабливою: бузкова зона, зона лип тощо. Відновити цікаві конструкції – клумби в парасолях.
Темрява, діти й молодь без місця
Третя група працювала над питаннями безпеки та активностей. Їхні висновки виявили ще одну проблему: парк існує переважно як транзитна або пасивна зона, але не як сучасний центр дозвілля.
У вечірній час значна частина території недостатньо освітлена. Відсутні камери відеоспостереження. Існуючі дитячі майданчики та окремі елементи дозвілля перебувають у зношеному або аварійному стані. Пісочниці, гойдалки та інші конструкції потребують оновлення. Для молоді немає окремого простору, де можна зустрічатися без конфлікту з іншими відвідувачами.
-
- Підлітки є в місті, але в парку ніби немає місця для них. А якщо простір не враховує молодь — вона йде в інші місця, — зауважила модераторка третьої групи Вікторія Горобець.
Також у парку бракує сучасної спортивної інфраструктури для різного віку: від дітей до людей старшого покоління.
Додаткові питання благоустрою. Потребує ремонту огорожа парку з боку вул. Січова. Необхідне вирішення питання функціонування громадського туалету. На території присутні пеньки, які потребують видалення або декоративного оформлення.
Таким чином серед основних проблем третя група виділила: недостатнє освітлення у вечірній час, відсутність камер відеоспостереження, зношені або аварійні дитячі майданчики, відсутність простору для молоді, відсутність спортивної інфраструктури, незадовільний стан огорожі, неврегульоване питання громадського туалету, пеньки та залишки старих насаджень на території.
Що можна зробити вже зараз?
Частина рішень не потребує років чи мільйонних бюджетів. Учасники мапування визначили першочергові кроки: закрити відкриті люки; посилити освітлення алей; відремонтувати небезпечні дитячі елементи; встановити або оновити лавки; облаштувати безбар’єрні входи; привести до ладу клумби та газони. Це ті зміни, які люди відчують одразу.
А що потребує великого бачення?
Найважливіший висновок заходу — парку потрібен не точковий ремонт, а концепція розвитку. Не просто нові лавки, а сценарії використання простору. Не просто плитка, а логічні маршрути. Не просто клумби, а впізнаваний образ центрального міського парку.
Серед ідей, які прозвучали: тематичні алеї (бузкова, липова, декоративна); сучасний дитячий майданчик; молодіжний простір; спортивна зона; оновлений танцювальний майданчик; зонування тихого та активного відпочинку; нова система навігації; участь у грантових програмах для фінансування змін.
Парк — це не просто дерева і доріжки. Це показник того, як місто ставиться до людей. До дітей. До старших. До ветеранів. До молоді. До тих, хто хоче просто сісти на лавку в затінку після важкого дня.
Урбаністичне мапування в Золотоноші показало: мешканці готові не лише критикувати, а й долучатися до рішень. І це, мабуть, найцінніший результат.
Бо сучасне місто починається там, де люди перестають чекати змін — і починають їх проєктувати самі.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
