6 березня відбулося чергове засідання комісії у справах дітей, традиційно ініційованої Золотоніською службою у справах дітей, сім’ї, молоді і спорту під головуванням секретаря міської ради Наталії Сьомак.
На розгляд службовці підготували 10 питань, 6 з яких стосувалися правочинів стосовно рухомого і нерухомого майна, користувачами якого є і залишаються діти або ж стануть власниками. Ці озвучені начальницею Служби Ніною Засенко позиції затвердили одноголосно.
Решту ж 4 питань обговорювали довго, ретельно, відповідально, в інтересах дітей, залучивши соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл, де навчаються діти, психологів, батьків, старост та патронатних вихователів.
Два питання стосовно двох сімей, двох дітей, але одної складної історії. Хлопчик і дівчинка, котрі є учнями навчальних закладів міста, - члени однієї родини. Нині вони перебувають у реабілітаційному центрі Черкас. Питання щодо доцільності їхнього повернення у сім’ї. Про їхню схильність до бродяжництва знають скрізь – вдома, у школі, у службі. За словами педагогів і психологів, 13-річна школярка – майстерний маніпулятор. Вона вміє переконливо обіцяти і відразу ж порушувати дане слово. Дівчинка схильна до мандрівок без дозволу дорослих, до втеч з навчальних закладів та установ. У партнери собі залучає й 11-літнього родича. Діти вже не раз були оголошені в розшук правоохоронцями Золотоніського та Черкаського відділів поліції, схильні до крадіжок.
Мама хлопчика просила дати дозвіл на повернення сина, говорила про те, що відвідувала його в центрі, працювала з психологом, обіцяла співпрацювати з соціальними працівниками, посилити контроль за дитиною.
Як стверджує присутня на засіданні мама дівчинки, під час останньої зустрічі у дитячому закладі донька пообіцяла не тікати з дому, ходити до школи.
-
-У мене немає часу постійно її контролювати, - каже жінка. – Я працюю у підприємця із 6.30 до 23.00. Бабусі 76 років і вона все дозволяє внучці.
-
- Щоб мати взаєморозуміння з таким важким підлітком, потрібні систематичні заняття з психологом як матері, так і дитини, - переконувала директорка Центру надання соціальних послуг Людмила Неліна. – Один-два рази у цій ситуації не допоможуть. Ви можете вибрати собі психолога у нашому Центрі, з яким вам буде комфортно. Ваша зайнятість мусить бути погодинно дозована, бо на кону – майбутнє дитини.
Комісія вирішила обох дітей повернути у сім’ї. Але супровід і контроль службовців буде постійний.
Наступне питання – подальша доля 5-річного хлопчика: повернення його матері чи продовження перебування у патронатній родині Попових ще протягом 3-х місяців.
Присутня 49-річна мати хлопчика попросила, щоб дитина ще пожила в чужій родині. Вона не готова до його повернення, бо в пошуках місця роботи. Дитя відвідує дитячий дошкільний заклад «Ромашка». Його завідувачка Ніна Коновал розповіла:
-
- Хлопчику дуже важко в колективі. Його соціалізація проходить складно. Він повторює звуки тварин, бо його лексичний запас був не просто бідний, а відсутній. З дитиною працюють фахівці і ситуація покращується.
Про привчання вихованця до побуту розповіла патронатний вихователь Ірина Попова. Членам комісії було важко збагнути, що у 21 столітті, у місті, де колосальний потенціал для розвитку, ще можуть бути такі випадки недовиховання.
Останнім розглядали питання щодо невиконання батьківських обов’язків мешканцем села Благодатне. Чоловік виховує 5 дітей, 4 з яких - учні школи. Йому 61 рік. Він ніде не працює. І не має бажання працевлаштовуватися. Сім’я живе завдяки підтримці церкви, яка допомагає продуктами, засобами гігієни. Про запущений санітарний стан дітей говорили Ніна Засенко, староста Дмитро Шевченко та психолог школи Марина Різник.
-
- Діти не хочуть іти додому, бо там холодно. Вони просять у школі додаткові порції, бо голодні. Не мають друзів, бо однокласники через їхню неохайність їх уникають. Домашні завдання не виконують.
Чоловік орендує житло в селі. Він не місцевий. За послуги з газопостачання заборгував 35 тисяч гривень, ще кілька тисяч – за транспортування газу. Газопостачання припинене, через що система опалення пошкоджена. Опалення лише електричним обігрівачем. Щоб якось допомогти сім’ї подолати складні життєві обставини, перечекати морозні дні, працівники Служби домовились про влаштування дітей в санаторій «Сосновий бір», куди спільно з старостою відвезли їх, а після закінчення зміни – повернули додому.
-
- Уже 4 місяці ви обіцяєте працевлаштуватися, - каже староста села Дмитро Шевченко. – Я навіть домовлявся вам щодо місця роботи. Але ви там не з’явилися, бо працювати – це не для вас, легше випросити. Церква теж вже втомилася вас утримувати, але ж ви відсилаєте до священника дітей, яким він не може відмовити.
-
- Ми хочемо вам допомогти, - додала Наталія Сьомак. – Яка допомога вам потрібна – у побуті, у працевлаштуванні?
Натомість чоловік не бачить проблеми, відмовляється від будь-якої допомоги та участі громади, заявляє про намір виїхати на Львівщину, де живуть його родичі. Втім, така спроба в нього вже була. За кілька тижнів він повернувся у Благодатне.
За словами Ніни Засенко, служба постійно контролюватиме побутові умови винайманого житла багатодітної сім’ї, тому що останні відвідини напередодні справили негативне враження: з усіх кімнат лише одна придатна для ночівлі, де усі й туляться. У ній прохолодно. Вода до будинку не підведена, діти миються по черзі у тазику. Але батько вважає такі умови – нормою.
Декому здавалося, що аналогічна телевізійна передача – вигадки сценаристів з підставними акторами. Комісія з питань захисту прав дітей спростовує ці припущення – «герої» поруч.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
