Українська мова має чіткі правила творення наказового способу дієслів. Однак у повсякденному мовленні нерідко можна почути форми, які дещо відрізняються від підручникової нормі. Одним із таких прикладів є дієслова «заплющити» та «розплющити».
Досить часто люди вживають форми «заплющи», «заплющіть», «розплющи», «розплющіть». Вони поширені в розмовному мовленні, але з погляду сучасної української літературної мови такі варіанти вважаються неправильними.
Відповідно до мовної норми, у наказовому способі ці дієслова мають такі форми: заплющ, заплющте, розплющ та розплющте.
Заплющ очі і зроби глибокий вдих. Заплющте очі на кілька секунд і відпочиньте. Розплющ очі та подивись навколо. Розплющте очі, щоб краще роздивитися деталі.
Форми «заплющи» та «розплющи» з’являються через аналогію з іншими дієсловами, у яких наказовий спосіб справді закінчується на -и (наприклад: візьми, скажи, напиши). Проте дієслова «заплющити» та «розплющити» належать до іншої групи, де наказовий спосіб утворюється без закінчення -и.
Якщо хочете говорити правильно українською, варто запам’ятати просте правило: не “заплющи”, а “заплющ”, не “розплющи”, а “розплющ”.
Дотримання таких, на перший погляд, дрібних норм допомагає зберігати чистоту та точність української мови.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
