У Золотоноші 30 серпня відбувся день особливого вшанування тих, чиї рідні досі не повернулися з війни та вважаються зниклими безвісти. Це день, коли слова звучать із болем у серці, а водночас – із вірою та надією.

«День нагадування про наших рідних, від яких немає жодної вісточки», – сказала мама зниклого безвісти воїна пані Вольченко. – «Ми чекаємо на єдиний дзвінок: “Я живий, я повернувся”. Ми не перестаємо вести пошуки – запити, клопотання… і, звісно, молитися».
-
- Наші двері відчинені завжди. Разом ми вистоїмо, ми переможемо! – наголосила секретар міської ради Наталія Сьомак.
Ті, хто прийшов цього дня, говорили не про втому чи відчай, а про надію. Військовослужбовець 118 бригади ТрО Дмитро Ніконов поділився переконанням: «Я вірю і знаю, що настане день, коли кожна родина зустріне свого героя».
Прапор Надії – символ віри
Особливим символом заходу став Прапор Надії. Його ініціатором став військовий Сергій Волинський. Ідея виникла ще під час активних боїв на сході України: створити полотно, яке уособлює біль і водночас віру.
На прапорі поєднані два кольори: чорний – як смуток і пам’ять, та білий – як віра у повернення близьких. Він нагадує, що кожен зниклий – це не просто цифра у звітах, а чиясь доля, чиясь сім’я, чиясь любов.
Саме цей прапор у Золотоноші підняли Наталія Дзюбан, голова ГО «Сила у тобі», разом із військовослужбовцем. Пані Наталія також анонсувала відкриття у місті Дерева Надії – місця, де мешканці зможуть гуртуватися, підтримувати одне одного та берегти пам'ять.
Народний депутат Віталій Войцехівський зауважив:
-
- Сьогодні не день пишних промов, сьогодні день віри на зустріч із рідними. Я сподіваюся, що ви зможете промовити: “Я тебе дочекався” – і обійняти свою найдорожчу людину.
День став не лише знаком пам’яті, а й закликом до єдності. Бо кожна родина, яка чекає на повернення свого захисника, потребує тепла та підтримки громади. І лише разом можна вистояти – вірячи в той момент, коли зниклі безвісти знову переступлять рідний поріг.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
