Це - не просто бажання, це – один із напрямків роботи Дмитра Шевченка, який зберіг з дитинства спортивні звитяги односельців, який виріс в атмосфері футбольних баталій, що вирували на стадіоні, котрий закарбував у пам’яті, що протягом десятиліть Благодатне було центром спортивного життя Золотоніщини. На його щастя, у своїй одержимості від має однодумців. Не тільки в Благодатному, а й за кордоном. Один із них Ян Кирилов – голова багатодітної родини, що мешкає в Німеччині, але переймається долею та буттям українців. Разом із спільниками української діаспори місіонер вже втретє за 2 роки організовує гуманітарний вояж на Батьківщину. Пральні машини, машини-сушки, ліжка рухомі для лежачих, дитячі речі, підгузки, іграшки - усе, на що отримують замовлення. Для хворої дитини з інвалідністю передали кисневий апарат.
4 серпня Ян із колегами організували доставку спортивних тренажерів для благодатнівців. Традиційно вантаж прибув до волонтерського центру Західної України, куди відправився Дмитро Шевченко разом із активістом Максимом Масюком.
-
- Нас гостинно зустріли і тепло прийняли, - розповідає староста. – БФ «Братерська допомога словом і ділом» на чолі з керівником Анатолієм Дувалком суттєво допомогли нам із завантаженням та логістикою.
Дмитро Шевченко вдячний за фінансову організацію поїздки Золотоніській міській раді, СТОВ «Благодатне», ФГ «Савір».
Тренажери розташували у холі занедбаного спортивного комплексу Благодатного, що знаходиться поруч із стадіоном.
До речі, наступного року стадіону в селі Благодатне виповнюється 90 років. Він був першим сільським стадіоном, який збудували в Україні ще у 1936 році. Саме тут відбувалися усі загальносільські масові урочистості, проходили спортивні змагання районного та обласного масштабу. Однак протягом останніх років стадіон поріс бур’янами, трибуни на ньому згнили, туди забули дорогу спортивні команди. Та у 2021 році Золотоніська громада реанімувала спортивну локацію.
-
- Ми стали перед вибором – відновити стадіон чи спортивний комплекс, - пригадує Дмитро Володимирович. – Зійшлися на варіанті – стадіон, бо ремонт комплексу вартував 20 мільйонів гривень (на той час).
Зрозуміло, що віднайти такі шалені кошти на відновлення спортивної будівлі у час війни – нереально. Тому сільські активісти заручилися підтримкою досвідченого аграрія, який щиро вболіває за долю, культурне і спортивне життя рідного села, Анатолія Марченка і вирішили відновлювати двоповерховий комплекс поетапно.
-
- Перший крок – заміна вікон у тренажерній залі, - ділиться Дмитро Шевченко. – Ремонт стін, підлоги - господарським методом. Хочемо до жовтня впоратися. Щоб у зимовий період молодь мала місце для занять спортом.
Займатися молодь зможе щодня з 14-ої до 17:00 у супроводі працівника стадіону, а тричі на тиждень із 17:00 до 20-ої – тренування разом із сільським спорт інструктором.
У планах - покрокове відновлення душових, роздягалень, волейбольного та баскетбольного майданчиків у комплексі. Тож, і чекають організатори добровольців-помічників для реанімації спортивної локації з вірою у відродження слави Благодатного - фізкультурного і змагального центру Золотоніщини.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
