25.03.25 – дата народження Марії Гаврилівни Кутир. Та другу - 25-у, треба уточнити: 1925 рік. Жінці пощастило жити у двадцятому і в двадцять першому століттях.
Народилася Марія Гаврилівна у Деньгах. Мала молодших сестру Галю та братика Василька, який помер маленьким. Її батьки – Олена та Гаврило працювали у колгоспі.
Марія ходила до місцевої школи, закінчила 7 класів (неповна середня освіта по нинішніх мірках). Коли розпочалася Друга світова війна, дівчині виповнилося 16 років. Разом з іншою молоддю її вивезли на примусові роботи у Німеччину. Працювала в підсобному господарстві німецького баура (селянина) в місті Реденталь (Баварія). На фермі важку невольницьку долю ділила із землячками з Чорнобаю – Катериною Воєводою і Тетяною (прізвища вже не пам’ятає) та ще двома бранками. Господар їх не ображав, харчів дівчатам вистачало. Могли ще якийсь кусень хліба та картоплину й про запас залишити. Та ці приховані продукти відносили в табір полонених, що був неподалік. Кидали голодним військовим через колючий дріт. Вечорами обдирали гусяче та куряче пір’я на пух і робили господарям перини.
Додому повернулася не відразу після оголошеної перемоги в 45-му, лише через 2 роки.
-
- Вони з подругами не могли дочекатися, коли ж вже повернуться в Україну, - розповідає донька Любов. - Написали лист-прохання до керівництва радянської держави. З нетерпінням чекали на відповідь. І таки отримали довгоочікувану звістку.
Десь у 1950-му Марія вийшла заміж. Одружилася зі своїм односельцем Миколою. Микола Іванович – фронтовик.
У повоєнні роки Марія Гаврилівна працювала в Золотоноші на видобутку торфу, що слугував твердим паливом для обігріву осель. Згодом перейшла до місцевого колективного господарства ім. Кірова.
У подружжя Кутирів – двоє дітей: доньки Любов та молодша Катя (покійна).
Замолоду Марія Гаврилівна любила вишивати. У її доробку не лише рушники, а й картини. За нитку й голку бралася восени, коли день коротшав і усі городні роботи були вже вправлені.
-
- У мами завжди були напечені пиріжки. Хліб ми їли тільки домашній, спечений мамою. А які в неї були пишні і смачні паски! Завжди вдавалися, - додає пані Любов. – Любила заготовляти на зиму закрутки.
У дворі Кутирів завжди квітли чорнобривці та айстри. До пізньої осені обійстя буяло різнобарв’ям.
Як пригадує свій родовід Любов Миколаївна, мамина тітка Явдоха (по лінії батька) прожила 101 рік, її батько Гаврило відійшов у 72, мама Олена – у 89.
25 березня Марію Гаврилівну та Любов Миколаївну, яка доглядає 100-річну маму, відвідала староста Деньгів Наталія Сергієнко. Вона привітала ювілярку і побажала дочекатися закінчення ще однієї війни, що випала на її долю.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
