27 березня відбулося урочисте вручення державних нагород родинам загиблих воїнів. Відзнаки були передані відповідно до указу Президента.

Ордени “За мужність” ІІІ ступеня отримали родини трьох полеглих воїнів Золотоніської громади – солдатів золотонісця Вадима Литвина та Дмитра Ткаченка із Благодатного, лейтенанта Владислава Середи із Золотоноші.

Владислав Середа народився у Золотоноші, здобув освіту в Одеській морській академії, а згодом – у ЧДТУ, де пройшов військову кафедру.

Морську справу обрав за сімейною традицією, завжди мріяв про море. Після навчання багато подорожував, але зрештою повернувся до рідного міста. Повномасштабне вторгнення росії застало його у рейсі, та замість продовження контракту він свідомо повернувся в Україну, щоб долучитися до боротьби за її незалежність.

У січні 2023 року Владислав добровільно став до лав ЗСУ. Пройшов навчання у Львові, виконував бойові завдання у найгарячіших точках. Був упевненим у перемозі, підтримував друзів і завжди стояв на своєму. Наприкінці 2023 року перестав виходити на зв’язок… Молодий, відданий, сильний – він став символом української мужності й відваги.

Вадим Литвин народився 20 жовтня 1984 року в Золотоноші. Після навчання в Золотоніському професійному ліцеї працював водієм у Київському комунальному підприємстві, а пізніше займався підприємницькою діяльністю.

Разом з батьком збудував власний дім у рідному місті. Хоча родину він не створив, дуже любив племінника Платона. Будучи патріотом і людиною честі, Вадим не вагаючись став на захист України від російських загарбників. Героїчно загинув 25 серпня 2024 року в Донецькій області. Прощання з ним відбулося 3 вересня в Золотоноші. Його самопожертва і героїзм залишаються в пам’яті всіх, хто його знав.

Дмитро Ткаченко, народжений 21 жовтня 1985 року в селі Чапаєвка (нині Благодатне), віддав своє життя за Україну. Після служби в армії підписав контракт і працював у місцевому колгоспі.

17 лютого 2024 року його призвали до ЗСУ, і 12 серпня того ж року він загинув у бою за Батьківщину в Донецькій області. Дмитро був відданим сином, батьком і другом, символом працьовитості і людяності. Він залишив незабутній слід у серцях рідних, зокрема матері Тетяни та 8-річного сина Олександра. Прощання з героєм відбулося 17 серпня 2024 року в селі Благодатне.

Із Чорнобаївської громади орденом «За мужність» вшанували молодшого сержанта Анатолія Кобця (селище Чорнобай), солдатів Раміза Асланова (с.Лукашівка) та Василя Лопату (с. Привітне). Солдат Євгеній Булгагін отримав медаль «За військову службу Україні».

В Іркліївській громаді ордени отримали родини солдатів Євгенія Михальченка (с. Чехівка) та Михайла Зими (с. Мирне), сержанта Олега Панасюка (с. Васютинці), старших солдатів Владислава Усика (с. Придніпровське) та Сергія Ковтуна (с. Іркліїв).

Відзнаки отримали і вихідці Драбівської громади: старший сержант Вадим Омельченко (с. Перервинці) - медаль «За військову службу Україні», солдат Іван Драч (селище Драбів) – орден «За мужність».

Нагороди отримали і родини солдатів Олега Шеяна із села Піщане Піщанської громади (медаль «За військову службу Україні»), Андрія Юрченка із Вознесенського Вознесенської громади (орден «За мужність»), Володимира Зіника із села Дмитрівка Новодмитрівської громади (медаль «За військову службу Україні»).

Представники влади та громад висловили співчуття сім’ям загиблих та запевнили, що пам’ять про їхній подвиг житиме вічно. Церемонія вручення орденів була сповнена скорботи, але й глибокої вдячності за відданість і героїзм воїнів.

Золотоніщина шанує своїх Героїв. Вічна пам’ять і слава полеглим Захисникам!

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися