З глибоким сумом і важким серцем Золотоніська громада провела в останній путь нашого земляка Вадима Литвина.
.
Вадим Васильович народився 20 жовтня 1984 року в Золотоноші. Навчався у зош №6. Після отримання атестату вступив до Золотоніського державного професійного ліцею (раніше СПТУ №40). Саме там Вадим здобув фах водія. Деякий час працював за спеціальністю в Київському комунальному підприємстві. Згодом повернувся до Золотоноші.
На рідній землі разом з батьком почав зводити будинок. Разом вони змогли створити помешкання, в якому і жив Вадим Васильович. Останнім часом до служби займався підприємницькою діяльністю, реалізовував автозапчастини.
Власної родини чоловікові створити не вдалося, проте він дуже любив свого племінника Платона.
Вадим Васильович був справжнім патріотом, людиною честі та відданості, яка не задумуючись стала на захист рідної землі від російських загарбників. Його життя було прикладом незламності духу, мужності й безмежної любові до Батьківщини. Він завжди був готовий підтримати бойових побратимів, допомогти у складну хвилину та стояти на передовій заради майбутнього нашої країни.
Захищаючи Україну, Вадим Васильович героїчно загинув 25 серпня 2024 року, виконуючи свій обов'язок до останнього подиху поблизу населеного пункту Журавка Покровського району Донецької області. Він залишив після себе глибокий слід у серцях всіх, хто його знав і любив. Його відважні вчинки та самопожертва залишаться назавжди в пам'яті нашої громади та всієї країни.
Прощання із нашим захисником відбулося 3 вересня 2024 року в Меморіальному парку міста Золотоноша. Після цього скорботний кортеж вирушив до місця вічного спочинку Героя на кладовище Алея Слави.
Його героїзм, відданість і самопожертва – це не лише частина нашої історії, але й приклад для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять Герою!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
