Понад 2 роки жевріла надія на його повернення, понад 2 роки рідні і друзі сподівалися на добру звістку, понад 2 роки не вірили, що він може зникнути безвісти… Та повідомлення від дружини Максима Зеленського – Олени про тяжку втрату чоловіка перекреслили усі сподівання і загасили вогник надії на диво.

  • - Тяжка втрата прийшла в нашу родину. Через нескінченно довгі 2 роки 10 місяців невтомних пошуків, відчайдушної віри та нескінченної надії мій коханий чоловік Максим повертається додому з честю на щиті.
Максим Васильович громадський діяч, патріот, справжній чоловік, люблячий батько, син та брат віддав своє життя захищаючи своїх рідних, народ України та свою Батьківщину.

З квітня 2022 року Максим Васильович вважався безвісти зниклим за особливих обставин. Загинув в місті Попасна Луганської області до останнього подиху залишаючись поряд зі своїми побратимами, виявивши стійкість, мужність, вірний військовій присязі та своєму обовʼязку.

Максим Зеленськиий народився у Золотоноші 19 липня 1979 року. Навчався у школі №5. Після цього навчався у Черкаському політехнічному технікумі (кваліфікація технік-електрик); після нього в Східноєвропейському університеті економіки та менеджменту (економіст). Згодом, навчаючись в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, отримав магістра державного управління

Працював у Золотоніському відділенні АКАБ “Україна” на посаді завідуючого господарством, у Золотоніських районних електричних мережах контролером, у Виконавчому комітеті Золотоніської міськради на посадах спеціаліста відділу справ сім’ї та молоді, спеціаліста служби у справах неповнолітніх, замісником директора в ТОВ “Основа 96”

Людина-патріот, борець за волю і свободу українського народу. Жив - горів для людей, для молоді. Він творив Україну, боровся за неї, віддав їй усе. І кожен, хто його знав, усвідомлює: такі люди не зникають, вони стають частиною історії.

Максим Зеленський з 2014 по 2020 роки очолював управління сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації. Він з тих людей, чия діяльність на посаді залишає добрий слід і яскраві спогади. Був заступником голови правління Черкаського осередку “Спілки студентів України”, заступником голови правління Черкаського осередку “Молодого Народного Руху України”, засновником молодіжної громадської організації “Фундація регіональних ініціатив” в м. Черкаси. Був координатором проекту “За мирний протест” в м. Черкаси та області.

Керівник фракції "Європейська Солідарність" Віталій Коваль розповів, що із Максимом Зеленським він працював понад десять років:

  • - Максе, Друже, понад два роки сподівань та надії на диво... Стільки всього ми з тобою разом зробили і пережили. Творення "Молодого Руху" на Черкащині, організація мітингів, студентських страйків, молодіжних таборів. Проривали міліцейський кордон на Чернечу гору, пікетували владу в Черкасах і Києві, пліч-о-пліч були на обох Майданах. Так само разом понад 10 років на державній службі: чемпіонати, змагання, багатодітні сім'ї, оздоровлення дітей і підлітків, молодіжні фестивалі й вишколи, із десяток обласних програм, розроблених і втілених. А пам'ятаєш те яскраве дійство на Івана Купала в Христинівці. Обшуки й тиск контролюючих, коли риги прийшли до влади. Спільні переживання й емоції, коли народились і росли діти, сімейні подорожі. Багато серйозних і не дуже вечорів в нашій незмінній команді. Разом організовували перші фестивалі, разом пішли до війська в лютому 2022. Для мене ти завжди був надійним Другом, міцною й стабільною опорою, із незмінною посмішкою, оптимізмом, енергією, цілеспрямованістю. Легких хмаринок тобі, ДРУЖЕ.

Фестиваль нескореної Нації Холодний Яр також опублікували допис у пам'ять про Максима Зеленського:

  • "Додому на щиті повертається великий друг фестивалю — Максим Зеленський. Ми пам'ятаємо внесок Максима у становлення нашого фестивалю. Його підтримка як начальника управління сім'ї, молоді та спорту та як звичайної людини багато значила. Він робив усе можливе та, іноді, неможливе, для того, щоб Холодний Яр відбувався з року в рік".

Спогадами про загиблого поділився перший заступник міського голови Черкас, голова федерації боксу Черкаської області Сергій Тищенко:

  • "Дякую тобі за всі ті спортивні проєкти, які ми робили разом. За перший чемпіонат України з боксу, який ми спільними силами провели в Черкасах. Ти був завжди виваженою, справедливою та щирою людиною. Навіть під час жвавих дискусій та в найскладніших ситуаціях ти завжди знаходив оптимальне рішення".

Максим Зеленський — це ім’я , яке звучало гучно за життя та не змовкне після. З першого дня повномасштабного вторгнення пішов захищати народ України. Був стрільцем стрілецького відділення 118 бригади ТРО, 156 батальйону. Проходив військову службу на посаді сержанта із матеріального забезпечення військової частини. Захисник вважався зниклим безвісти за особливих обставин, згодом виявлено, що він загинув в ході бойових дій в м.Попасна, Луганської області (ідентифікований за результатами тесту ДНК)…

Прощання відбулося 26 лютого у Свято-Михайлівському гарнізонному соборі.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися