Вислів «скривитися як середа на п’ятницю" досить часто зустрічається у повсякденному мовленні. Проте, чи правильно ми розуміємо, що ж він насправді означає?
Фразеологізм вживають у доволі прямому, зрозумілому значенні – «перекосити, спотворити обличчя». Це може трапитися у різних ситуаціях: від куштування несмачної або гострої/кислої страви, до відчуття болю чи після прочитання неприємних новин.
Вислів сягає семимильними кроками у давнину. Образи Середи і П'ятниці дуже подібні: обидві супроводжували небіжчика в потойбіччя, обидві асоціювалися з дівчатами (жінками), які поночі відвідували жінок, стежили за дотриманням неписаних законів і карали «порушниць» страшними карами типу зіпсованого тіста, почорнілої дитини тощо.
Проте все ж середа - день, коли Христа віддано під суд, але п'ятниця - день страти - безперечно значно сакральніший, урочистіший. Навіть існував звичай вшановувати «святу П'ятінку»: звечора залишати на столі хліб-сіль, юшку чи кашу. Середу так не вшановували, тож їй нічого не лишалося окрім як тихо заздрити й кривитися.
Але якщо серйозно, то чому середу так незлюбили у нашому фольклорі – невідомо. Можливо саме через складність середини тижня, коли багато роботи, але роботи найбільше саме в четвер, бо він між «пісними» днями, тож цей варіант під питанням.
Середа у наших предків асоціювалася з різними поняттями:
- «Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця» – вочевидь йдеться про аналогію до посту, а саме про його заборони (у п’ятницю обмеження сильніші).
- «Гуляла середа, як ще була молода» – середа молодої панянки та дорослої жінки різняться, зокрема обсягом роботи та зобов’язань.
- «Знає пес середу» (цікаво що п’ятниці пес не знає – теж українська приказка) – ймовірно добре виконує свою роботу (гавкає на всіх), та і п’ятниця йому не відома, бо робота у нього 24/7.
- «Не попередить четвер середи» - ймовірно, що не можна виконати всю роботу наперед: є час працювати, а є і відпочивати.
- «Не сунься середа наперед четверга, бо ще і п’ятниця буде», «середа і п’ятниця — четвергу не указчиця», «середа у нас аж до п’ятниці» - значення подібні до попереднього виразу.
- «То ще не біда, що без риби середа» - бо середа і так день пісний.
- «У неділю по шавлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок — снопів сорок, а в середу — по череду, а в четвер — по щавель, у п’ятницю — по дяглицю, у суботу — на роботу» - можливо йдеться про черговість збору трав, адже шавлія та барвінок можна зібрати першими на початку літа, в липні жнуть снопи, череду можна знайти і в середині літа, щавель та яглиця для заготівлі на зиму поспіють під осінь, а взимку усі заготівлі можна вже й застосовувати.
Як бачимо, середа активний учасним українського фольклору. Ці вислови є прекрасним прикладом того, як мова зберігає історію та культуру народу. Вивчаючи подібні фразеологізми, ми не лише збагачуємо свій лексичний запас, але й глибше розуміємо традиції та світогляд наших предків.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
