Знову сумна звістка накрила Золотоношу. Ще одна родина дізналася про загибель Героя - чоловіка, брата, батька, сина.
Сергій Беценко народився 30 березня 1970 року у місті Золотоноша. Навчався у СШ №1. Закінчивши 8 класів, вступив до Черкаського ПТУ №40 на спеціальність меліоратор-бульдозерист. Після закінчення училища у 1988 році був призваний до лав радянської армії. Під час служби проходив підготовку у Васильківському військовому училищі. Згодом вступив до школи міліції, після навчання працював в органах МВС України до виходу на пенсію.
Сергій мав дружину, двох доньок - 33-річну Юлію, 21-річну Ольгу та 17-річного сина Максима. З 2009 року працював у різних охоронних структурах. З 2015 року проходив службу в зоні антитерористичної операції в районі Соледару Донецької області. Через п'ять років служби демобілізувався за станом здоров'я, опікувався старенькою мамою Валентиною Захарівною.
З початку повномасштабного вторгнення пішов до ТЦК, проте за станом здоров'я не зміг пройти ВЛК.
Та чоловік не змирився з рішенням лікарів. Після декількох спроб все ж був мобілізований 2 травня 2024 року до лав ЗСУ. Проте доля вирішила інакше: вже 19 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у Вовчанську Харківської області Сергій загинув.
25 червня у Меморіальному парку Золотоноші громада провела Героя в останню путь.
- Сергій Беценко – взірець українського чоловіка, воїна і батька, - сказав у прощальному слові представник Золотоніського ТЦК та СП майор Сергій Корж. – Його сміливості вистачало на кількох. Він геройськи загинув, закривши собою кожного з нас. Честь і слава Герою!
Нехай світла пам'ять про Сергія Володимировича Беценка назавжди залишиться в серцях близьких, друзів та всіх, хто знав його. Вічна пам'ять та слава Герою.
Поховали Сергія Беценка на кладовищі села Вільхи.
Вірш від Марії Кобець, присвячений Сергію БеценкуФото: Золотоноша.City
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
