У наступну неділю після Великодня у Золотоноші – поминальні дні. Нині рідні померлих масово прибирають могилки. Косять траву, виносять вигорілі штучні квіти, насаджують розсаду живої зелені. Ми промоніторили стан двох золотоніських кладовищ – Центрального (нового) та кладовища на вулиці Монастирська (старого), яке вже закрите для поховань.
На Центральному кладовищі на Страсному тижні людно. Кожен чепурить місце поховання рідної людини. Нас цікавило чи дотримуються відвідувачі загальнолюдських норм і правил на території вічного спокою. Не раз редакція отримувала скарги про людей, котрі прибране сміття вигребли на сусідні поховання або ж складують у не відведених місцях, куди не дістанеться комунальна техніка.
Таке ми й побачили. Біля обгородженої території для збору непотребу був працівник комунальних служб. Він розповів, що для зручності біля ритуальної споруди комунальники встановили ємкість з водою. Відвідувачі можуть набрати води для поливання або ж помити реманент чи руки. Чоловік тримає зв’язок з керівництвом, тому сміття вивозять за фактом накопичення. Тож у центральній частині чисто й акуратно.
Куди гірший стан на окраїнах, де люди облаштували стихійні звалища. У ті місця, де техніка дістанеться, вони напівпорожні. А у важкодоступних – гори ростуть, розповзаються на інші поховання. Усім байдуже до вкопаної таблички: «Тут сміття не викидати».
Один з відвідувачів голосно переконував, що винна міська рада, яка дозволила людям поховання на колишньому проїзді. Тому відтоді вони й копичать тут сміття. А ще гнівно командував, що необхідно спиляти старе дерево, яке згодом почне падати на гробки. Цікаво, а хто його садив чи спостерігав як воно росте?
Тема дерев на кладовищі - болюча. Люди висаджують туї, берези, бузок… Йдуть роки, дерева розростаються, а доглядати за ними нікому. Вони сохнуть, гілля падає і руйнує надгробні пам’ятники.
На Старому кладовищі загальну площу займають металеві огорожі. Старі, високі. Щоб винести сміття, його треба піднімати над головою й нести до єдиного місця збору – на дорогу. На час нашого візиту весь непотріб був вивезений. Комунальні служби благоустрою обкошували територію. Кладовище гнеться від старих аварійних дерев, від буйних та розлогих насаджень. Тут теж не обійшлося без стихійного накопичення посеред цвинтаря. Очевидно, що люди складують його роками. Поруч закинута могила, отже рідні обурюватися не будуть. Можливо, з часом до цієї копиці дійдуть комунальні служби і тягатимуть над огорожами непотріб до техніки. Прибирати на чужій ділянці варто тільки в разі, якщо за нею давно ніхто не прибирає або трава із сусідньої могили починає завойовувати ділянку вашого родича. Не буває чужих поховань, якщо ви хочете вшанувати пам'ять покійного або прибрати на покинутій могилі. Церква каже, що можна прибирати чужі могили на кладовищі.
Кожна могила – це чиясь рідна і дорога людина. Дбаючи про поховання своїх родичів, не оскверняйте могили чужих.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
