Від того, що двоє дорослих людей не можуть знайти компромісу, страждають їхні діти. Сімейні спори заходять у тупик, вихід – рішення органу опіки та піклування або суду, і в в обох випадках – розгляд питання на засіданні комісії, яку ініціюють фахівці служби у справах дітей, сім’ї, молоді і спорту Золотоніського міськвиконкому.
22 лютого відбулося чергове засідання комісії під головуванням секретаря міської ради Наталії Сьомак. На розгляд постійної комісії винесли 7 питань. Перше стосувалося надання статусу «Дитина війни» 11 дітям, котрі мешкають на території Золотоніської громади. Це дітки, котрі постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, отримали, зокрема, психологічне насильство. Члени комісії,розглянувши подані пакети документів, одноголосно задовільнили заяви осіб, які представляють інтереси дітей, про надання статусу.
Однак очільниця Центру надання соціальних послуг Людмила Неліна, підлеглі якої готують і дають висновки оцінки потреб сім’ї та дитини, з метою зменшення черги до фахівців, запропонувала виробити алгоритм взаємодії служб.
-
- Звернень щодня багато, тож доцільно раціонально використовувати час працівників центру та й самих відвідувачів - зауважила посадовиця.
Тому вирішили: першочергово заявники звертаються з заявою до органів місцевого самоврядування (заява на ім’я секретаря ради)про надання акта оцінки потреб сім’ї/особи. Отримавши дану заяву на виконання фахівці центру надання соціальних послуг, узгодять дату й час з заявником для проведення необхідної роботи з сім’єю та дитиною. І лише, отримавши відповідні висновки Центру та маючи повний пакет документів, законні представники дитини звертаються в службу у справах дітей, сім’ї, молоді та спорту і після перевірки зібраних документів, подають заяву про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів до органу опіки і піклування.
Нагадаємо, наявність статусу «Дитина війни» наразі надає право безкоштовного харчування в освітніх закладах.
Наступна позиція засідання – питання, що стосуються майнових прав дітей. Таких заяв протягом місяця надійшло 3.
Зокрема, малолітня дитина отримала у спадок транспортний засіб. Щоб зареєструвати його у Сервісному центрі особі, що представляє інтереси дитини, треба мати дозвіл органу опіки і піклування. Ще одне стосувалося надання права власності неповнолітній дитині на нерухоме майно. Останній пункт полягав у правонаступності дитини щодо двох земельних ділянок. Усі ці питання отримали одноголосне схвалення членів комісії.
Останніми розглядали найбільш об’ємні проблеми, що стосувалися визначення місця проживання малолітніх дітей, і потребували детального обговорення членів комісії. Дві аналогічні ситуації, заручниками яких стала малеча, бо їхні батьки не можуть порозумітися і кожен керується власними амбіціями.
Випадок перший. Необхідно було розглянути заяву про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні двох малолітніх дітей та розглянути ухвалу суду щодо визначення їхнього місця проживання .
-
- До органу опіки та піклування надійшла заява батька про вирішення спору між ним та дружиною, яка чинить перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми 10 –и і 7-и років, які після розлучення залишилися проживати з матір’ю, - почала ознайомлення з матеріалами справи Ніна Засенко. - Проте наразі ця заява неактуальна, оскільки діти мешкають з батьком, про що свідчать акти обстеження. Тому ми повинні підготувати висновок щодо розв’язання спору, як того вимагає ухвала суду, куди звернувся батько. Справа призначена до розгляду на 4 березня.
Секретар комісії Ірина Ізгагіна деталізувала моменти вивчення ситуації. За словами службовиці, спір триває майже 2 роки, від моменту розлучення. Чоловік звертався до служби щодо спілкування не лише зі своїми дітьми, а й двома, якіжінка мала від попереднього шлюбу, і він їх виховував протягом спільного проживання. Йому роз’яснювались вимоги чинного законодавства щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, проводились бесіди з матір’ю дітей. За ці роки подружжя декілька разівзнову починали проживати проживало разом, тоді усі проблеми стихали. Нині ж колишня дружина поїхала за кордон. Власні діти 41-річного чоловіка мешкають з ним. Він хоче узаконити їхнє проживання.
У членів комісії не було до батька дітей ніяких уточнюючих запитань, тому вони одноголосно вирішили за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей з батьком.
Зовсім протилежною виявилася на перший погляд аналогічна ситуація про визначення місця проживання двох діток. На засідання комісії прийшли обоє батьків, які уже понад рік розлучені, але не можуть поділити дітей.
Якщо коротко
У лютому 22-го року мешканка Золотоноші виїхала закордон з двома дітками, молодшому з яких було 2 рочки. Згодом повернулася, залишивши дітей свекрам, з якими молоде подружжя проживало весь час. І повернулася в чужу країну, щоби знайти краще місце для проживання сім’ї. На ту пору вона вже мала знайомого українця, з яким мала намір будувати спільне майбутнє і який дуже добре відносився до нерідних дітей. Завагітніла. Народила сина. Нині жінка розривається між двома країнами, де у неї живуть діти. Колишній чоловік не має офіційного працевлаштування, займається тимчасовими підробітками з ремонту авто. З його слів, волонтерить. Вихованням дітей опікується бабуся з дідусем. Чоловік подав позов до суду. У серпні 2023-го зустрічний позов подала й дружина. Діти сумують за мамою, їм хочеться тепла і турботи. Жінка долає тисячі кілометрів, аби побачитися з рідною малечею, залишаючи немовля на нову свекруху.
Надто важко стороннім людям, які через свої посадові обов’язки змушені вивчати і вникати сімейні спори, проживати і вирішувати чужі долі. Основні принципи, якими керуються – буква закону та інтереси дітей.
Після таких ментально важких засідань відчуваєш душевне спустошення і нерозуміння: чому дорослі люди намагаються довести стороннім, що вони дуже гарні батьки… Доводьте це своїм дітям! Сьогодні. Бо завтра вже буде пізно. Або не треба!
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити
