29 січня своє 30-річчя святкує житель нашого міста, напівзахисник Золотоніського футбольного клубу «Профіспорт» – Антон Бойко. На жаль, святкує не в колі рідних та близьких, а в Тернопільському госпіталі. Не так давно наша редакція писала про Антона та про поранення, яке він отримав на фронті.

Нині хлопець пережив ще одну операцію з ампутації, але не дивлячись ні на що, не втратив жаги до життя та позитивного заряду.

Нині Антон мріє швидше одягнути протез і виступити на змаганнях воїнів «Ігри Нескорених».

4149 4991 8362 3212 – картка для донатів (сестра – Інна Стрілець)

З 8 років Антон у спорті. Цілеспрямований, сильний, завзятий і товариський. Завжди в центрі уваги, дуже любить компанію і розповідати про своє хобі – футбол. Коли слухаєш його, здається, що він знає про цей вид спорту все, і навіть більше. Але найбільше зачаровує не те, про що він говорить, а як! Вогник в очах починає виблискувати якось по-особливому. Навіть якщо ти нічогісінько не тямиш у футбольних справах, цей хлопець зацікавить і змусить з головою поринути в його спортивний світ.

Під час нашої першої розмови, відразу після поранення, Антон вперто наголошував, що здаватись він не збирається і обов’язково ще виступить на Іграх Нескорених. Втілити плани воїна в життя пообіцяв допомогти керівник Черкаського комунального підприємства «Муніципальний спортклуб» «Дніпро» Юрій Гончаров.

Редакція нашої газети у грудні проводила збір на Мавіки для саперів 157 батальйону територіальної оборони. Серед сотень прізвищ донатників відразу побачили знайоме – Антон Бойко. Хлопець поранений, в госпіталі, пройшло всього декілька днів, а він донатить з лікарняного ліжка. Ну як таке можливо?

- А отак. У мене свої рахунки з ненависною ордою. Я підірвався чи то на міні, чи то на розтяжці, коли евакуював побратима з поля бою. Сапери для мене - святі люди!Тому доначу їм на помсту. Хлопці знають, як зробити так, щоб якнайбільше орків повернулись додому каліками, або й зовсім двохсотими, – розповідає Антон.

Хлопець дуже вдячний всім друзям, знайомим, побратимам, спортсменам-колегам.

- На даний момент (22.01) на картку надійшла 141 тисяча 517 гривень. Ще майже 81 тисячу принесли люди готівкою. Несли всі: друзі, знайомі і зовсім чужі люди, але левову частку внесли гравці Золотоніського футбольного клубу «Профіспорт» та військові, – розповідає сестра Інна Стрілець.

Зараз наш воїн перебуває в Тернополі. Пережив ще одну складну операцію. Але вірить в нашу перемогу і в те, що ми вистоїмо, відновимось, і збудуємо краще життя для нас всіх. Так багато людей об’єдналося, працюють на Перемогу, як єдиний ударний механізм!

Слава всім Героям, хто боронить наш з вами спокій! Ми свято віримо в те, що наступний свій день народження Антон зустріне вже вдома, в мирній країні, в колі найрідніших! З особистим святом тебе, наш Герой!

***

Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися