«Звернення батьків закладу дошкільної освіти «РОМАШКА»
«Ми, батьки дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад «РОМАШКА», стурбовані ситуацією, пов’язаною з можливим закриттям даного закладу.
На теперішній час нам відомо зі слів робітників освіти про те, що найближчим часом планується закриття садочка «РОМАШКА» в с. Деньги Золотоніського району Черкаської області.
З якої саме причини, нам не відомо і не зрозуміло.
КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ОСВІТУ, ЗАРАЗ ВИ ЦЬОГО ПРАВА ПОЗБАВЛЯЄТЕ ДІТЕЙ.
ДЕ І КОЛИ БУЛО ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ГРОМАДИ ПРО ЗАКРИТТЯ САДОЧКА?
Ми дуже хочемо , щоб даний навчальний дошкільний заклад працював надалі у звичайному режимі.
Наш садочок забезпечений всім необхідним. У ньому навіть є твердопалевний котел. З дітьми працюють компетентні творчі викладачі. Діти харчуються якісною їжею. У садочку панує комфортна атмосфера. Діти швидко адаптуються, ефективно навчаються і отримують задоволення від навчального процесу. Працівники садочка турбуються про безпеку та комфорт наших дітей.
Як бачите, для подальшого функціонування даного закладу все необхідне є. То чому ж садочок закривати?! Тим паче, що під час воєнного стану діти втрачають право на освіту, а ми МАЮЧИ ТАКЕ ПРИМІЩЕННЯ «ХОЧЕМО» його ЗРУЙНУВАТИ.
Ми жителі громади категорично проти за будь які дії у навчальному процесі наших дітей і проти перенесення місця садочка будь куди……………….
Інакше будемо робити розголос в цій ситуації!!!!!!!
Просимо вас розібратися у даній ситуації і не допустити закриття даного садочка та приділити цьому питанню більше уваги і взяти під особистий контроль.
Ми переконливо просимо допомогти надати розголосу цій події !!!», - такий пост у групі Деньгівського старостинського округу за авторством Любанька Сокольвак з’явився вранці 18 жовтня (мова оригіналу збережена).
Цього ж дня о 17 вечора відбулася зустріч начальниці Золотоніського відділу освіти із педагогічним колективом школи та дошкільного закладу, а також жителями Деньгів. На багатолюдному зібранні були присутні староста села Наталія Сергієнко та депутат міської ради Лариса Головань, котра мешкає у Деньгах. Керувала ходом зустрічі директорка навчально-виховного комплексу Марія Полякова.
Про перехід на 12-річне навчання або трохи лікнепу
Освітня реформа передбачає поступовий перехід на 12-річне навчання, профільну старшу школу та ліцеї, в яких учні здобуватимуть профільну освіту.
До 1 вересня 2024 року органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі закладів освіти. Режим воєнного стану не створює обмежень щодо цього процесу.
Навчання в ліцеях та профілізація старшої школи дозволить зменшити навантаження на учнів, вивчати предмети, необхідні для майбутнього фаху.
Засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року мають забезпечити створення та оснащення ліцеїв необхідною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог законодавства на посаду керівника закладу освіти.
— Реорганізація закладів освіти насамперед необхідна, щоб покращити якість освіти всіх учнів, зменшити освітню нерівність та забезпечити рівний доступ до освіти, – зазначає служба освітнього омбудсмена, яку очолює Сергій Горбачов.
Учні малокомплектних шкіл можуть здобувати освіту у найближчому опорному закладі, де є кваліфіковані вчителі, необхідна база та довіз учнів із навколишніх населених пунктів, - зазначив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Запланована в Україні реформа старшої профільної школи – це не про закриття шкіл. Вона передбачає зміну освітньої мережі.
Заступник очільника Комітету ВР із питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин наголосив на цьому. Колебошин зазначив: у межах реформи, до прикладу, одна школа буде спеціалізуватися на 10 – 12 класах як академічний ліцей, інша – готувати з 1 до 9 класу. Для якоїсь особливо нічого не зміниться.
- Ці зміни не залежать, скажімо, від особи міністра і складу МОН, адже ми планово переходимо до 12-річної школи, – уточнив нардеп. Крім того, за його словами, мережу оптимізуватимуть, адже в Україні змінилася демографічна ситуація. Це точно призведе до трансформації. Держава в жодному разі не закриватиме школи, бо засновники орієнтовно 95 % шкіл – громади. На другому місці – приватні школи, а таких, де засновником школи є безпосередньо держава, – одиниці.
Вечірній діалог у міні-громаді
Оці тезиси у рамках освітньої реформи намагалася донести і розтлумачити деньгівчанам Ольга Строкань. Люди ж керувалися втовкмаченим у голови «робітниками освіти» словом «ЗАКРИТТЯ» і зовсім не сприймали виступ спікерки.
-«Законом про освіту» визначено 3 типи навчальних закладів: початкова школа, гімназія, ліцей – старша 3-річна школа, де освітній процес відбувається за обраним профілем, - пояснювала посадовиця. – На освітню галузь нашої громади витрачається 213 млн гривень (разом із субвенцією), на Деньгівський НВК – понад 8 мільйонів гривень. Фінансування на 2024 рік буде відчутно зменшене через недоотримання надходжень, орієнтовно на 30%. Перед собою ставлю задачу: як зекономити відсоток витрат, не порушуючи прав дітей. У 2027 році, як би нам того не хотілося, усі школи, окрім зош №3, понизять свій ступінь - навчатимуть учнів 1-9 класів. Але це тільки в планах. Чи буде він реалізований, адже положення про ліцей, яким буде школа №3, змінюється. Попередньо робимо підрахунки, як організувати перевезення дітей, у якій школі вони б могли закінчити навчання.
Очільниця освітян громади наголосила, що на серпневій сесії депутати затвердили план оптимізації і реорганізації навчально-виховних закладів. Наступним кроком буде конкретне рішення по конкретній школі. Ольга Строкань відзначила, що деньгівчани вчасно ініціювали зустріч, після якої зможуть напрацювати пропозиції та звернення до депутатів міської ради.
-У план можемо вносити корективи, а ступінь із школи буде знято – питання в якому році – 2024-му чи 2027-му, - підсумувала доповідачка. – Тому батькам молодших школярів треба морально налаштовуватися самим і налаштовувати дітей щодо зміни навчального закладу після 9 класу, якщо вони матимуть бажання вчитися у ліцеї.
Наповнюваність класів у Деньгах – у середньому 9,5 учнів. Витрати на одного школяра – 66 тисяч 933 гривні. В ці витрати закладені кошти на утримання 2 примішень.
За словами Марії Полякової, на початку навчального року у школі було 103 учні. У вересні їхня кількість зросла на 2 особи за рахунок вимушених переселенців, котрі придбали житло у селі. З’ясувалося, що у дитячому садочку за списками -25 вихованців, але реально відвідують заклад 10-12 дітей щодня.
- Найбільше діток було 6 вересня - 19 осіб, - констатувала за документами директорка.
-Як моя 2-річна дитина взаємодіятиме з 11-класником? Як підніматиметься на другий поверх? – не розуміла одна мама. – Чи тут обгороджена територія? Чи обладнаний майданчик? Левова частка до бюджету Золотоноші - це кошти із села Деньги та СТОВ «Гранекс». Невже на ці кошти не можна профінансувати утримання дитсадка? Давайте оптимізуємо садочок у Золотоноші!
- Хай дітей із Згарів возять у нашу школу і садочок – буде наповнюваність! – викрикували інші.
- Робить проєкт і ремонт хіба дешевше, ніж опалювать садочок? – дивувалися інші.
-Я виїхала з окупованої території, приїхала в село, а ви тут закриваєте школу, садок, - виступила переселенка.
- Так щоб вчиться в ліцеї, треба ще й екзамени здавать? – не вірила почутому ще одна мама.
- Дайте доробить оцим людям! Які ж у нас гарні вчителі!
-Чому саме наша школа? У Драбівцях – 102 учні. Є школи й по 50 учнів, але в них є 11-ті класи, - доводила ще одна з батьків.
- Три роки ми живемо в Золотоніській громаді, - сказала Лариса Головань. – Реформування невідворотнє. Єдине, що ми можемо - це його відтермінувать.
Один з варіантів: зберегти повноцінне функціонування школи і садочка – підняти народжуваність – не прижився.
Наталія Сергієнко та Лариса Головань запропонували опалювати садочок дровами, які батьки заготовлятимуть самотужки після попередньої домовленості із лісництвом.
На мою думку, якби інформування батьків про реформу освітньої галузі з боку «робітників освіти» було своєчасним і аргументованим, - високоградусного напруженого діалогу можна було уникнути. І перевести розмову у русло конструктивізму і конкретики. Бо обидві сторони конфліктної ситуації зацікавлені у якісному інвестуванні у молоде покоління нової української генерації.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
