Мабуть, мало хто із мешканців Золотоноші знає про те, що на наших теренах розташувався оазис для таких милих і кумедних створінь, як бобри та ондатри. Саме так: на північно-східній околиці Золотоноші існує загальнозоологічний заказник місцевого значення Вітове.

Вітове - русло річкиЗаказник Вітове

Перш ніж ми перейдемо до найцікавішого про це загадкове місце, щодо якого майже не існує інформації у мережі і яке, за відкритими даними, представлено лише у одному паперовому виданні, давайте коротенько довідаємося принаймні про його розміри та зазирнемо у невелику історичну довідку. Отже, площа цієї природоохоронної зони – 4 гектари. Як об'єкт природно-заповідного фонду, Вітове було створено рішенням Черкаської обласної ради від 8 квітня 2000 року (№ 15-4). Землекористувач, у віданні якого перебуває заповідний об'єкт — Дослідне господарство «Золотоніське». Про це йдеться в укладеному 2006 року збірнику «Природно-заповідний фонд Черкаської області» (196-та сторінка).

Заказник Вітове на картаДе географічно знаходиться Вітове?Фото: Золотоноша.City

Заказник розташувався між Золотоношею та Ярками, просто таки обіч дороги Н-08. Для знавців-географів – це 49°41′35″ північної широти та 32°02′48″ східної довготи. Зрештою, це і всі загальновідомі дані, які нам вдалося знайти у тій же Вікіпедії. Пересічний читач на цьому моменті запитає себе: «Ну є то і є той заказник, а що у нім цікавого?». І буде мати рацію, адже насправді – абсолютно звичайні поля, луги та трохи води.

На жаль, заказник перебуває далеко не тому стані, аби він міг стати предметом гордості для золотонісців, адже був утворений не якнайкращими намірами, а тодішнім попитом на створення таких локацій: така собі заказницько-заповідницька лихоманка кінця 90-х і початку 00-х років, коли ледь не кожна область намагалася відшукати у себе подібне місце, збільшити їхню загальну чисельність, підвищити імідж регіону, ну і звісно ж – отримати дотаційне фінансування під такий природоохоронний проєкт...

А що з ним буде далі – мало кого обходило. Навряд чи ми можемо наразі вплинути на цей прикрий факт, але натомість, ми завжди намагаємося висвітлити не просто існування чогось, а віднайти родзинку, особливість та банально якусь цікавинку. І власне, одна із таких цікавинок – це мешканці цього заказника.

У ареолі заказника Вітове мешкають бобри і ондатри, як ми згадали вище. Для багатьох із нас – бобер це такий гризун, з великими зубами, будує греблі та гризе дерева, а ондатра – це майже як бобер, але щось менш зрозуміле і часто асоціюється з водою. Проте, як і кожен живий організм – вони мають свої особливості та потреби, а кажучи простіше – вимагають відповідних умов для існування.

Якщо бобри потенційно можуть знайти собі житло деінде – не всюди, але спектр вибору у них доволі широкий – то от з ондатрами ситуація складніша. Для них це буквально останній прихисток. В Україні мешкає лише один вид цих ссавців – ондатра болотяна. Вочевидь, її назва прямо натякає на улюблені місця розселення цих гризунів, а саме – на болотах. Останні в свою чергу із року в рік все більше осушуються і тоді ондатри обирають для себе другий за привабливістю «регіон» – зрошувальні канали і їх околиці. У заказнику Вітове — саме такий.

Заказник Вітове на картіВітове на картіФото: Золотоноша.City

Якби заказник не захищався своїм статусом, на ньому потенційно вже давно вели б розмаїті роботи, починаючи з глобального фермерського господарства, завершуючи будівництвами та важкою промисловістю. Це зруйнувало би екосистему і вочевидь, порушило спокій цих тварин. Перефразовуючи простіше: не зберігаючи цей зрошувальний канал у його поточному вигляді, ондатри вже не мали би куди переселятися в межах притомної відстані і банально б вимерли.

Разом з тим, у ряді місць своєю риючою діяльністю ондатри шкодять зрошувальній системі, греблям і дамбам. Вони завдають збитку сільському господарству, особливо рисівництву; безконтрольно розплодившись, знищують водну і прибережну рослинність. Тому важливо, щоб ця зона лишалася тільки їхнім прихистком, адже інакше вони – шкодили б людям, а люди – їм. Власне, тому Вітове – заказник.

Хата ондатриОсь так виглядає хатка ондатри

Попри доволі притомні показники розмноження (вагітність у самиці триває до 30 днів; приплід ондатри в середньому 7-8 дитинчат. У північних областях за рік буває 2 виводки і розмноження обмежено теплими місяцями — з березня по серпень; у південних розмноження майже не припиняється, і самка за рік може вигодувати 4-5 виводків), ця система працює лише до моменту, доки ондатрам є де жити. Щойно таке місце зникне – зникнуть і вони. Не по всій Україні, звісно, але на Золотоніщині – точно. А нахіба золотонісцям отримувати на свою голову статус «ондатровбивці»? Правильно – ні до чого!

Тож, плекаємо надію ми розкрили для вас чергову цікавинку нашого регіону, а когось, можливо, навіть спонукали за нагоди відвідати згадані терени та ближче познайомитися з кумедними водними гризунами!

Фото ондатраЯка красуня - ондатра!

Наостанок, ще кілька цікавинок про ондатр:

  • Повільна на землі, ондатра добре плаває і чудово пірнає.
  • Без повітря вона може обходитися до 12 — 17 хвилин.
  • Зір і нюх розвинені слабо, в основному, тварина покладається на слух.
  • Максимальна тривалість життя в природі — 3 роки, в неволі — до 10 років
  • Дитинчата при народженні сліпі і важать близько 22 гр.
  • Через 10 днів вони вже уміють плавати, а на 21-ий починають поїдати рослинні корми.
  • До 30-го дня молоді ондатри стають самостійними, проте на зиму залишаються з батьками.
  • Розселення молодих ондатр відбувається навесні.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися