Перший ранковий дзвінок у редакцію:
— Алло, нам не носять «Златокрай»! Що ж це таке? Вже другий тиждень і ми, і сусіди без новин. Ми ж старі люди, всі новини з місцевої преси дізнаємося! Майте ж совість! Ми і на пошту дзвонимо, і в міську раду, що нам робити?
За словами начальниці установи Ніни Івашиної, у Золотоноші доставляють пресу п’ять поштарів. Ще дві вакансії чекають претендентів.
— Раніше в місті 14 працівників розносили кореспонденцію та часописи. З липня у нас сім листонош по штатному розпису: п’ять працюють, дві людини звільнилося, - пояснює ситуацію з працівниками Ніна Іванівна. Щодо сіл громади - у Благодатному працює стаціонарне відділення, є листоноша і начальник відділення, до решти сіл приїжджає поштова машина. – Золотоніські листоноші працюють на 0,9 ставки.
Тобто, якщо раніше місто між собою «розподіляли» 14 листонош, то з липня, у зв’язку зі скороченням, сім працівників вже освоювали по дві дільниці. Станом на вересень двоє поштарів розрахувались, і як результат, «безхозними» лишилися дві дільниці.
— Я виписую дві газети: «Златокрай» і ще одну черкаську. Оце як отримаю свою пресу, першою читаю нашу, місцеву, мені все ж цікаво! Я уже нікуди не ходжу, все вичитую з газети. А от за минулий тиждень не отримала жодної сторіночки. І сусіду немає, - вкотре скаржиться по телефону 81-річна Параска Архипівна Ціпенко, що живе на вул. Симоненка. Це район інтернату. – Я дзвонила до завідуючої, а вона каже, що нема кому розносити.
Зазвичай золотонісці отримували газету у четвер, в день її виходу. Дехто – у п’ятницю, якщо виписував додаткову пресу, яка приходить на наступний день. Проте останнім часом незахищені верстви населення з деяких районів живуть наосліп в інформаційному вакуумі. Що відбувається в місті, які новини – це для них недоступна інформація.
— Газети не вчасно доставлені там, де немає листонош. У нас таких дві дільниці. Люди самі приходять по квитанції, пенсію та газети. Ми просто не встигаємо. У мене 23 вулиці по схемі. Окрім всього ми роздаємо ще й квитанції за газ та світло, - ділиться подробицями нелегкої роботи листоноша Наталія. За словами жінки, раніше платіжки розносили контролери відповідних організацій, за що отримували гроші. У поштарів же зарплата при збільшенні навантаження, не змінилася. – Нам за ці квитанції ніхто нічого не платить, кажуть, що йде нам у обсяги.
— Мусив ходити сам і по платіжки, і по газети, і по пенсію. Перші тижні ледь не щодня їздив автобусом. Газети через раз давали, кажуть немає і все. Платіжки взагалі хтозна де дівалися, але кажуть: «Немає, платіть в касі!». А я хіба знаю точну суму. А ось вже 2 тижні підряд прихожу, питаю «Златокрай», а вони все нема і нема, - нервує пенсіонер при розмові. - Воно ж тепер так: пенсію отримуєш, підходиш до вікна, працівниця дає відомість, розписався, тоді в 3-тю касу, пішов туди, чекаю, а вона там загальна – черга немаленька. Я стою, а мені якраз знайшли кореспонденцію і віддали, дякую і за це. Та от як прийшов додому, роздивився, а «Златокраю» то немає. Ну концерт та й усе. Я їм кажу: «Доки ви будете з пенсіонерів знущатися?». А вони собі плечі піднімуть та й скаржаться: листонош нема, не знають чи будуть.
— Я звільнилась через те, що дуже важко. Великий об’єм роботи, не підйомний для однієї людини. Робота забирає весь час: виходиш зранку - повертаєшся вже темно. Листоноша, яка пропрацювала 15 років і звільнилася у липні сказала нам: «Дівчата, це нереально дві дільниці одній людині тягнути, буде дуже важко! Ви не впораєтеся», - пригадує жінка. - Зарплата теж мене не влаштовувала. За одну дільницю ми отримували стабільну суму, а коли додали другу – зверху поклали всього 1000 гривень. Зайнятість і відповідальність передали повністю, а доплати п’ята частина. Я вважаю, що це несправедливо.
За словами листоноші, після скорочення семи колежанок, решті обіцяли гарну зарплатню. Проте, коли дійшло діло до грошей – забрали слова назад.
— У нас не було документів на руках, що нас перевели на інші умови праці, збільшили об’єм роботи. Нас не познайомили з новим посадовим окладом. Цього не було. Коли ми почали протестувати, до нас приїхала якась керівниця з Черкас, повибачалася, сказала, що програма не спрацювала і пообіцяла, що буде доплата. А тоді я побачила, що мені за місяць всього двісті гривень доплатили (до 1000). Мене така надбавка не влаштовувала. Я довго працювала на ентузіазмі, мені подобалася ця професія, але всьому є рамки.
У результаті «Укрпошта» досі шукає працівників. Нагадаємо, в обов’язки листоноші входить: доставка газет і пенсій, листів, рахунків за електроенергію й газ, соціальні виплати, передплата газет, приймання комунальних платежів, продаж товарів широкого вжитку. Графік роботи традиційний: субота, неділя вихідний, понеділок-п’ятниця - робочі. Години роботи формують індивідуально.
«Не можна прирівнювати доставку преси до доставки мила або пиріжків! Українці, особливо в умовах війни, повинні мати доступ до української преси! В Україні сьогодні газети часто є єдиним доступним засобом масової інформації та інструментом боротьби з російською пропагандою!». Саме ці слова очільника національної спілки журналістів України Сергія Томіленка до гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського яскраво ілюструють важливість місцевої газети. Важливо, щоб люди вчасно отримували правдиву, перевірену інформацію. Особливо ті верстви населення, для яких газета – єдине джерело інформації.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
