Зустріч рідних загиблих золотоніських героїв вчергове у залі засідань організували представники міської ради. Близько тридцяти жінок зібралися, щоб обговорити й вирішити питання, що лишаються бути актуальними. Головували - секретар міської ради Наталія Сьомак та заступник міського голови Олександр Флоренко за участі народного депутата Віталія Войцехівського.

Найперше обговорили благоустрій Алеї Слави на новому кладовищі. Рідні чекають конкретних рішень і початку роботи. На зібрання запросили й підрядника, який виграв тендер зі встановлення пам’ятників. Багато рідних вже замовили меморіали, тому підрядник допомагатиме матерям зі встановленням вже замовлених індивідуально пам’ятників, а також облаштовуватиме основу надгробків. Почати роботи з облаштування на Алеї Слави підрядник планує з 8 серпня.

По-друге, Віталій Олександрович звернув увагу на розроблення алгоритму відшкодування грошей за зроблену вже рідними вимощення. А також за часткове повернення коштів встановлених пам’ятників захисникам у селах та на інших кладовищах міста.

Рідні говорили про важливі питання, невирішені проблеми. Ведучи мову про Алею Слави, жінки звернули увагу на гуляння й розпивання спиртних напоїв молоді на кладовищі. Окрім того, гуляки залишають чимало сміття з недопалків та пляшок, які рідні мають прибирати. Акцентували увагу владців і на проїзд автомобілями по Алеї Слави без нагальної потреби.

Гуляють на кладовищах з собакою чи витирають ноги об керамічну плитку, яку я вибирала для дитини! Де їхня совість?! – гнівно в серцях звернулася до зібрання згорьована мати. - Крім того на кладовищі є могили, яким ніхто не опікується. Місця вічного спокою захисників обростають бур’янами. Чоловіків, хлопців, яким ми завдячуємо життям!

Головуючі вирішили звернути увагу поліції на кладовище, щоб вони включили цю локацію у маршрут патрулювання.

Наталія Сьомак дала вказівку донести інформацію про могили захисників людині, яка відповідає за кладовище й закріпити за ним порядок на могилах воїнів. А ще відгородити напівсферами в’їзд на Алею Слави.

Розгорнуто обговорювали вшанування золотоніських захисників у Меморіальному парку. Посадовці розповіли про ідею створення банерів, які встановлять вздовж алеї.

— Задають питання: «А скільки хлопців загинуло?». Дітей з кожної школи і садочка мають привести й показати. В інших містах вже є така алея пам’яті. Насправді, для міського бюджету це не такі великі гроші. Та це важливо! Банери тимчасові – закінчиться війна й ми зробимо щось монументальне. Але зараз всі мають знати в обличчя й пам’ятати прізвища золотоніських героїв, які віддали за нас життя, - пояснив Віталій Олександрович.

Банери з портретами героїв пропонують створити за двома зразками на вибір: трикутником (з двох сторін портрети, які підсвічуватимуться уночі). Стоятимуть у шахматному порядку чи зигзагом. Висотою близько двох метрів – це буде місце вшанування пам’яті для рідних та близьких. А також кожен золотонісець, проходячи повз, зможе принести квіти чи поставити лампадку й в думках подякувати їм за свободу. Ці прізвища має знати кожен.

Рідні загиблих героїв піднімали питання встановлення меморіальних дошок на фасадах навчальних закладів, де вчилися хлопці. У приклад ставили Золотоніський професійний ліцей.

За словами Наталії Сьомак, це слушне питання. З 1 вересня разом зі спеціалістами відділу освіти та керівниками навчальних закладів обговорять концепцію й визначаться з місцем пам’яті для кожного закладу індивідуально.

Актуальним було питання про перейменування вулиць на честь захисників.

— Це питання відкрите. У нас є вулиці Валентина Чурути, Євгена Півня і Максима Харченка. Згідно з законом, перейменовувати топоніми можна лише через рік після смерті, - підкреслила Наталя Олексіївна.

Підсумували засідання обговорення організації Дня жалоби за кожним похованим захисником. Адже для сім’ї – це трагедія, вічна болюча рана. І вшанування золотонісцями пам’яті хлопців – єдине, що вже зможуть зробити містяни.

Рідні, дружини з маленькими дітьми, почорнілі матері – осередок вічної туги й пам’яті. Низько вклоняємось і дякуємо за синів та чоловіків, які прийняли на себе удар. За справжніх чоловіків, які грудьми закрили від нас війну. Вічна пам'ять і слава хоробрим захисникам!

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися