Ми не знаємо усіх захисників в обличчя, часом з екранів наших смартфонів або телевізорів виринають фотографії рідних, близьких чи просто знайомих, яких важко впізнати за хронічною втомою, складними побутовими умовами та змінами, що вкладаються у зморшки на їхньому обличчі або у сивину на волоссі.
Тому так важливо говорити із ними, аби розкрити не лише образи оборонців нашої країни, а перш за все — людей. Уявіть лише скільки історій носить кожен життєвий шлях, а подекуди їх навіть не озвучують. Цілі хронописи ховаються за прізвищами та ініціалами тих, хто боронить Україну щодня.
Андрій Дорошенко став на захист країни 24 лютого минулого року. Не вагався, адже служив у армії та має необхідну підготовку, тож нині не приховує: «я і гранатометник, і кулеметник, і розвідка зенітно-артилерійського відділення». Та не це похвала собі, це радше опис умов сьогоденної оборони, в якій опинилися наші захисники: вони повинні вправлятися в усьому на передовій, аби дати ще один день відносно спокійного життя нам у тилу.
Сам пан Андрій стверджує, що не має чогось неординарного у своєму житті. Все як у всіх: школа, служба в армії з 18 років (потрапив 1995 року в 13-й окремий аеробатальйон, десант), робота, потім ще одна, і ще, а згодом і війна. Але за цими шматочками ховаються реально необхідні уміння. Він розуміється на риболовлі та полюванні, а також має хист у спорті.
- Їздили ми на змагання, - пригадує. – Я займався канатоборством. Виступав і за Деньги, і за сусідні села (наприклад, Крутьки), зокрема і на турнірі імені Піддубного. Найкращий козак Ірклієва, - скромно парирує.
Андрій не приховує, що на його долю випали різні випробування. Доводилось працювати і різноробочим, і охоронцем, і поїздити на заробітки Україною, але коли розповідає про Деньги, навіть голос стає інакшим. Ну, звісно ж, адже це місце, де народився та виріс, згадує деньгівський ліс, на Херсонщині, наводить приклад, таких нема:
Навіть запросив на прогулянку Деньгами, коли знову приїде у відпустку, бо ж ніхто, окрім місцевого не ладен провести достойну екскурсію:
- У нас є пагорб, з якого всі Черкаси як на долонях! Лиш бери бінокль і спостерігай собі.
Цього разу у відпустці радіє, що зустрів знайомих, які теж служать, але збіглися дати, тож випала нагода принаймні словом перекинутися. Періодично, вкрай рідко, зустрічає знайомих і на фронті, але говорить: «на війні виконуємо бойові завдання, які нам надають», тож там не до очікувань зустрічей.
За розмовою пан Андрій зауважив, що перемога для нього – це якраз таки повернення всіх додому живими і здоровими, в рідні місця, до родин, до близьких.
У День зенітних ракетних військ Андрія Дорошенка нагородили за цілодобову варту на захисті від ворожих атак орденом «За мужність» ІІІ ступеня: при виконанні бойового завдання захисник збив безпілотник – камікадзе «Ланцет».
Для тих, хто не розуміється на бойовій техніці «Ланцет» — це сучасний дрон, що здатний тривалий час просто кружляти в повітрі, відстежувати ціль, а потім з «хірургічною точністю» атакувати її, дуже швидко наближаючись.
Московити з усіх усюд кричать, що перехопити чи знищити цього дрона практично неможливо, однак наші захисники доводять протилежне. Хоча навіть уявити складно, наскільки це тяжко, ми цивільні не ладні того усвідомити. Ціна подібним умінням – недоспані ночі, постійна готовність та сталева витримка.
Дякуємо вам, наші Захисники від усього серця за можливість вільно жити на рідній землі. Нехай бережуть вас всі Янголи всесвіту. А ми і надалі будемо вам допомагати всіми силами, тільки бережіть себе і повертайтесь в рідні Деньги. Миру та якнайшвидшої Перемоги! Пишаємось нашими Героями!», - написала староста села Деньги Наталія Сергієнко у коментарі під дописом про нагороду, який супроводжують численні вітання та подяки: і за мирний сон, і за відвагу, за захист, за мужність, за світанки та мирні ночі, за можливість випити ранкову каву, за життя.
І подяки тут мало, навіть ці слова написанні завдяки захисникам! Тож долучаймося до волонтерських зборів, тримаймося в тилу і підтримуймо передову!
Разом до перемоги, аби повернути всіх додому, де їх чекають кохані очі, дружні обійми, теплі рукостискання…, де їх чекає дім у рідному селі під переможним мирним небом!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
