«Іван Миколайович, доброго дня вам» - перші слова, що прозвучали 30 років тому у мобільній мережі

Перший мобільний телефон у світі з’явився у 1983-му. До України він дійшов за 10 років. Великий, важкий і дуже дорогий. Не просто розкіш, а 115 місячних окладів. У 1993 році абоненти, аби носити мобільного телефона, винаймали мобільного охоронця – ще б пак – трикімнатна квартира у руці.

1993 рік. Країна потерпає від розриву економічних зв'язків, однак намагається не відстати від світу прогресу та технологій. У цей рік в Україні з'являються перші власники заморського чуда техніки – мобільного телефону.

"Іван Миколайович, доброго дня вам. Це Леонід Макарович Кравчук", – перші слова, які 1 липня 1993 року прозвучали у вітчизняній мобільній мережі. Автором першого дзвінка став тодішній президент Леонід Кравчук, який зателефонував до посла України в Німеччині Івана Піскова. Перед дзвінком Кравчук символічно перерізав телефонний провід, даючи старт технології мобільного зв'язку в Україні.

Розмова тривала недовго – лише 40 секунд. Дзвонив Кравчук з досить габаритного – за сьогоднішніми мірками – апарату "Motorolla Associate-2000" вагою близько 400 г і ціною приблизно 2000 доларів (однокімнатна квартира на околиці Києва тоді коштувала не набагато більше).

Перший телефон першому президентові подарували, але користуватися ним він почав не одразу. Спочатку не було з ким говорити. Це був четвертий телефон за кількістю телефонів в Україні.

За словами тодішнього міністра зв'язку Олега Проживальського, цей перший дзвінок дозволив "продемонструвати те, що наша країна не відстає від решти світу в технологічному плані".

Щоправда, для абсолютної більшості українців у 1993 році мобільний зв'язок залишався лише мрією – лише за підключення до мережі потрібно було викласти близько 800 доларів (при середній зарплатні 25-30 доларів). Та й тарифи у 1993 році були кусючими – близько долара за хвилину вихідних дзвінків і 50 центів – за хвилину вхідних (плюс абонентна плата близько 150 доларів в місяць).
До кінця 1993 року по всій країні налічувалося 2,8 тис. абонентів – таку розкіш собі могли дозволити лише впливові люди.

Однак через 10 років кількість абонентів сягла позначки у 6,5 мільйонів, а наприкінці 2015 року в країні нараховувалось 60 мільйонів активних SIM-карт (це при тому, що в країні живе менше, аніж 45 мільйонів осіб).

Мобільний телефон пішов в маси. Сьогодні ним користуються вже не тільки міністри, банкіри, але й школярі з пенсіонерами. Сьогодні він не розкіш, а засіб для спілкування, який кардинально змінив стиль життя пересічного українця.

***

Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися