Квітень видався багатим на дощі, що дещо збило азарт золотоніських паліїв (хоча й не вгамувало його вщент). Утім, вже прийдешніми днями або тижнями запанує літня атмосфера, котра згодом переросте у спеку, тобто – найбільш сприятливу для пожеж пору. Ми вирішили ще раз нагадати, чому не варто допомагати природним катастрофам власними руками, зокрема, чому не слід спалювати рослинні рештки.
Чому не можна палити з екологічної точки зору?
Почнемо із «заумних» слів: під час спалювання сухої трави у повітря виділяється велика кількість небезпечних речовин — бензопірен, діоксини та важкі метали. Вони негативно впливають на довкілля та можуть призводити до проблем зі здоров'ям у людей. Про це Суспільному розповів завідувач кафедри екології Івано-Франківського університету нафти і газу Ярослав Адаменко.
— Тоді ми усі ці небезпечні речовини поглинаємо, зокрема завислі частки, які виділяються під час спалювання трави, - говорить експерт. – Через вдихання цих небезпечних речовин у людей можуть розвиватися онкологічні захворювання. Крім того, потрапляючи у ґрунт, речовини, які виділяються внаслідок спалювання сухостою, руйнують мікрофлору, - додає Ярослав Адаменко. - Ми руйнуємо мікрофлору, яка могла б позитивно впливати на майбутній урожай. Тобто у нас був плодовитий ґрунт, але під час спалювання змінилася його кристалічна решітка. Відповідно, ґрунт перестає бути плодовитим. Те, що спалювання сухої трави є корисним — міф.
Тепер давайте простіше: дим від трави, гілок тощо – може спричиняти хвороби, провокувати алергію, ускладнювати життя астматикам і подібне. Спалювати сухі вилежані дрова у каміні і палити траву на городі – різні речі, це геть відмінні температури згорання, різний хімічний склад, не кажучи вже про те, що димар зі спеціально обладнаного місця апріорі і за замовчуванням має бути зроблений так, щоб розташовувався суттєво вище рівня землі, а імпровізоване вогнище із сухостою – несе навсібіч якраз на рівні людського зросту. Не кажучи вже про те, що на Золотоніщині неодноразово відбувалися пожежі у будинках саме через попередній підпал трави.
Гаразд, люди можуть відверто вас бісити, сусідів не обирають. Але от якщо і тваринок вам не шкода – тоді вже справи кепські… До чого тут тваринки і ваша купка трави на городі? Все просто: мешканців міста це стосується не так, оскільки щільна забудова вже і без того винищила усю флору і фауну навколо, а от у селах шкода довкіллю такими підпалами – питання злободенне. Вогонь завжди з маленької іскорки може перерости у нестримне полум’я, перекинутися на поле чи ліс і нищити усе на своєму шляху. Пташині гнізда, кролячі нірки і самих представників цих та інших видів. Аналогічно, ситуація з тим же очеретом. Мало того, що задимлення всього міста скидається на наслідки роботи індустріального гіганта у 19 століття, так ще й складно уявити, яка кількість живності гине від дивних і дурних вчинків людей. Як, зрештою, було не так давно у самій Золотоноші та й хіба лише раз.
Та і щодо добрива для городу: посипати на землю попіл і саму цю землю у попіл перетворити – це об’єктивно принципово різні поняття. Отож, шкода від спалювання для людей, тварин і природи в цілому – беззаперечна. Це доведено теорією, практикою і наукою, утім радянські звички так і змушують руки чесатися у намаганні щось-десь та й підпалити…
Чому не можна палити із законодавчого погляду на питання?
Із законом все дуже просто. По-перше, під час війни такі підпали розцінюються як диверсійна діяльність, адже це відволікає ДСНС від потенційно важливіших викликів, зокрема таких, що можуть бути спричинені ворожими обстрілами. Про це неодноразово на своїх ресурсах і сторінках у мережі наголошували пожежники. По-друге, існує Кодекс України про адміністративні правопорушення, де є стаття 77-1. Це самовільне випалювання сухої рослинності. І якщо ДСНС виїде на спалювання, то порушник буде, м’яко кажучи, шокований сумою штрафу: від більш як 3 і до 21 тисячі гривень.
— 27 березня під час проведення моніторингу пожеж в природних екосистемах Золотоніського району, за допомогою квадрокоптера зафіксовано факт спалювання сухої рослинності у селі Домантове, - розповіли у ДСНС із відповідним фоторядом, де випалено два береги трави та очерету обабіч річки. – На палія склали адмінпротокол про правопорушення за статтею 77-1 КУпАП.
Також у Золотоніській громаді є ціла низка правил благоустрою, серед яких і заборона спалювання рослинних решток. Сухостій і рештки це дещо різні категорії, утім ми вирішили об’єднати їх у цій темі, оскільки суть приблизно та сама, різниця лише у масштабі. Власне, щодо масштабу – якщо за спалюванням решток упіймають муніципальні інспектори, то штраф складе від 340 до 1360 гривень, відповідно до статті 152 адміністративного кодексу.
— Насамперед, це питання безпеки здоров’я людей, як самих паліїв, так і їхніх сусідів і в цілому кожного із містян. Регулярно проводиться патрулювання громади, огляд міста зі спостережних пунктів та реагування на відповідні порушення, тобто – спалювання рослинних решток, - неодноразово зазначав у своїх коментарях для нашого видання завідувач сектору інспекції з благоустрою Артем Печериця, зокрема, у відеоматеріалі про роботу УЖКГ.
Одним словом, крім того, що правила чітко передбачають унеможливлення спалювання, додатковим аргументом для особливо обдарованих слугуватимуть чималі суми штрафів. Що дає ще один претекст аби банально не братися за паління.
Які альтернативи спалюванню сухостою та рослинних решток?
Варіантів буквально безліч. Давайте перерахуємо основні:
Найпоширеніша альтернатива — компостування, що перетворює опале листя на цінне добриво для городу. Цей метод підходить однаково як для приватного домоволодіння, так і для громадського парку, де створюють неглибокі компостні рівчаки. І компост об’єктивно суттєво потужніший стимулятор для городини, аніж попіл, а тим паче, випалена земля.
Із інших варіантів: безкоштовне вивезення двічі на рік рослинного сміття з кварталів; найняти бак у водоканалі, самостійно чи із сусідами разом; вивезти усе це автомобілем на полігон за символічну суму; а також інше, менш популярні, але від того не менш дієві, методи утилізації.
Як неодноразово зазначали члени адміністративної комісії на слуханнях справ паліїв – перш ніж заводити городи, слід завжди думати про те, як із ними вправлятися. І у цей перелік, безумовно, входить і таке питання догляду, як утилізація рослинних решток. Маєте город – будьте ласкаві, приберіть після себе згідно з чинним законодавством і правилами благоустрою громади.
А що стосується безпосередньо сухостою, у значенні поля трави, чи берега річки, встеленого рясно очеретом, або ж, скажімо, занепалого трухлявого деревця – то тут взагалі лишається загадкою, навіщо люди здійснюють підпали. Ще зрозуміло, коли полум’я з маленького вогника на краю городу просто перекинулося далі, утім зумисне випалювання – абсурд і маячня.
Тож порада і альтернатива для вищеописаного переліку дуже проста – просто не палити. Уявіть собі, так можна. І шкоди не наробите, і штрафи не заплатите. Все геніальне – просто!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
