Встановлення загальнобудинкових облікових вузлів у мешканців цих багатоквартирників викликає невдоволення. Деякі навіть вирішили надати проблемі якнайбільшого розголосу і звернулися у газету для висловлення своєї думки. Власне, це були жителі будинку Баха 90в, де наприкінці березня працівники водоканалу зрізали замок у підвальне приміщення.
На зборах будинку були присутні також і мешканці сусідніх будинків, зокрема Баха 90а.
Наша головна задача – висвітлити позицію людей, але при цьому також, попутно підтверджувати або спростовувати озвучені ними міфи, опираючись на законодавчо-правову базу. У такий спосіб ми зможемо як озвучити претензії мешканців, так і роз’яснити іншим нашим читачам, у чому золотонісці праві щодо лічильників, а у чому помиляються.
Головні тези мешканців багатоквартирників
Перше – підняття тарифів на воду і водопостачання. Друге – встановлення загальнобудинкового облікового вузла. Третє – зрізання замка на підвальному приміщенні. Четверте – два в одному: комунальники не належно ставляться до своєї роботи у питаннях обслуговування мереж; і відсутність допомоги з боку влади міста у ремонті внутрішньобудинкових мереж (мовляв, якби їх замінили, тоді можна було б ще й про обліковий вузол поговорити). Також ішлося про хамську манеру спілкування, але це вже винятково зі слів громадян, яким ми не маємо підтвердження, тож і не можемо належним чином коментувати.
Ми бесідували з мешканцями майже годину на вищезазначені, а також дотичні теми. Можемо зосередитися на більш детальному вивченні згаданих тез, додаючи подробиці спілкування.
Підняття тарифів на постачання і відведення води
Основна думка містян звучить так: по всій країні не підіймають ціни на воду і в цілому на подібні платежі, а також від цього утримуються інші золотоніські комунальні підприємства; водночас, з їхніх слів, антимонопольний комітет – до якого звернулися громадяни – назвав такі дії незаконними. Люди вимагають дати пояснення, апелюючи до того, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) спершу дійсно планувала таке підвищення, а потім відтермінувала рішення і відправила його на доопрацювання.
Для початку, наскільки відповідає дійсності інформація про не підняття тарифів по всій Україні? Ми не будемо навіть шукати ці підвищення у якихось там Львовах, Києвах, Житомирах тощо – подивимося на близькі до нас Черкаси. І у Черкасах від 1 січня тарифи на ту саму воду зросли (попри те, що Черкаси качають воду з Дніпра і вона апріорі обходиться їм у багато разів дешевше, аніж вода зі свердловин, як у золотонісців). Тому теза «ніхто не підіймає» - знищена. Далі переходимо до безпосередньо підняття тарифів.
Найбільш вичерпну відповідь на запитання про тарифи може дати матеріал на нашому сайті за 14 лютого 2023 року під назвою «У лютому тарифи на комуналку не зростуть». У цьому розписано детально про підвищення цифр у платіжках за грудень 2022 і січень 2023. Тут же наразі приведемо лише окремий уривок для кращого розуміння:
— Вода золотонісцям подається з Домантівського водозабору, де діє 8 свердловин. Ми не можемо кинути трубу у Дніпро, як це роблять у тих же Черкасах, - пояснює Вікторія Остроглазова. – Транспортування – теж формуюча складова. У грудні 2022 тариф не піднімали, його відкорегували відповідно до збільшення ціни на електроенергію та пальне.
Варто зазначити, що після введення воєнного стану держава заморозила ціну 1 кВт електроенергії на рівні 1,44 гривень (> 250 кВт – 1,68 грн), але ТІЛЬКИ для населення. Для підприємств-надавачів послуг ціна змінювалася і не 1 раз: 4,8 – станом на 1.12. 2021 року (коли формувався тариф), потім 5,78; згодом – 6,05 грн, наразі - 6,36! У загальному на усіх локаціях – водозабор, подача води, очисні споруди, насосна станція, станція знезалізнення – підприємство споживає за місяць понад 200 тисяч кВт електроенергії!
Ціна на дизельне пальне зросла до 51 гривні за літр. І це ми не говоримо про вартість запчастин, ремонт і зношення мереж, техніки.
Аби утримати підприємство на плаву, щоб воно не збанкрутувало і золотонісці раптом одного дня не залишилися без води та водовідведення, а місто не захрясло у смітті – різницю витрат рішенням депутатів за пропозицією посадовців міськради було покладено на міський бюджет.
— У грудні тариф був відкорегований відповідно до росту цін на пальне та електроенергію, - каже Вікторія Остроглазова. – Відкорегований – це не новий тариф. Там нічого не змінювали. А от у січні - новий, який розрахований згідно з нормативами діючого законодавства від липня 2022 року, та врахував затрати підприємства за попередній, 2022-ий рік.
Перед цим рішенням депутатів компенсація різниці тарифу між реальною потребою водоканалу і тим, що сплачували громадяни протягом року склала 7 мільйонів гривень. Саме завдяки цьому аж до грудня 2022 вдавалося зберігати тариф без корегування. Кожне підприємство має право раз на рік переглядати і змінювати тарифи. Це викликане збільшенням прожиткового мінімуму, ростом мінімальної зарплати із січня 2023 року та змінами складових тарифу.
Також у сесійних рішеннях виконавчого комітету завжди можна знайти такий цікавий документ, як «Про затвердження фінансового плану комунального підприємства „Міський водоканал” на, скажімо, 22 (чи будь-який інший) рік». І там чітко прописано «Керівнику підприємства: забезпечити беззбитковість діяльності комунального підприємства. У разі виникнення об’єктивних збитків у місячний термін подавати на розгляд виконавчого комітету план ліквідації збитковості на підприємстві». Це догма, яка приймається депутатами щороку і є абсолютно незмінною. Якщо у перший рік повномасштабної війни міський бюджет дав людям перехідний період і покривав втрати водоканалу, то далі – доводиться адаптуватися до реалій сьогодення.
Для цього звернемося до пункту 4 «а» статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, там ідеться про наступне: «До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: (такі, - ред.) власні (самоврядні) повноваження, […] як розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням». Тож фактично, коли це економічно аргументовано, місцевий виконавчий комітет може самостійно ухвалювати подібні рішення.
Проміжний висновок: підняття ціни у січні було економічно аргументованим і ухвалено виконавчим комітетом на базі чинного законодавства України (місцеве самоврядування і дотичні документи), а натомість у грудні – 2022 відбулася лише незначна корекція тарифу, а не його зміна. Тож з погляду на економічну скруту мешканців – їхні претензії зрозуміти можна, але виходячи з правового поля – ні.
Загальний лічильник, зрив замка та заміна труб
Основна думка проста: у кожного є свій лічильник, чому люди мають переплачувати і взагалі орієнтуватися на цифри загального лічильника? Мовляв, внутрішньобудинкові мережі старі, дійсно можуть проривати та протікати, але говорити про лічильник можна лише тоді, коли зроблений ремонт чи заміна. І взагалі – цей лічильник встановлений неправомірно. Приблизно так, якщо коротко, звучать основні тези громадян щодо цього питання.
Встановлення лічильника
Правова база дуже проста: Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Цей Закон фактично заборонив підприємствам-операторам зовнішніх інженерних мереж надавати послуги споживачам, будівлі яких не обладнані вузлами комерційного обліку. Вузол комерційного обліку - це і є загальнобудинковий лічильник з додатковим обладнанням, необхідним для його функціонування.
Тож встановлення такого лічильника у нашому випадку цілком правомірне. Наразі йдеться про монтування 20 таких вузлів обліку, але це лише перша черга – згодом, такі лічильники будуть в усіх багатоповерхівках.
Тепер щодо ремонту внутрішньобудинкових мереж. У цьому питанні виникло чи не найбільше непорозумінь. Громадяни продемонстрували стан підвальних труб водопостачання і вони дійсно на межі функціонування, ледь не розсипаються від іржі та зношеності. Також, зі слів мешканців, ставалися і пориви, що у підвалі по коліно води було. Власне, показали і місце, де тепер красується лічильник, а також замінену водоканалом засувку, яка, як розповідають люди, зменшила напір води, зокрема до останніх поверхів.
Але проблема у тому, що водоканал завідує мережами, грубо кажучи, до люка. А все, що від люка і безпосередньо в будинку – це вже ПрАТ «Янтарь». І водоканал замінив засувку всередині будинку лише у вигляді винятку, як дотичний до встановлення облікового вузла процес.
Заміна труб
І тут же одразу одне із непорозумінь: мешканці щиро вірили, що «Янтарь» - це державна структура. Але насправді – це приватне акціонерне товариство, приватний підрядник, який співпрацює з владою, але угоди на послуги заключає безпосередньо з мешканцями і ніяк інакше.
Люди зазначили, що «Янтарь» не виконує свої обов’язки належним чином, себто – не замінює їм труби у будинку, апелюючи до нестачі коштів. На зауваження кореспондента, що «Янтарь» вже понад три роки, попри ковідну та воєнну інфляцію, не підіймає тариф, мешканці погодилися і висловили свою подяку. Утім, причинно-наслідкові зв’язки встановити не вдалося… Це ми зараз підходимо до теми того, хто має ремонтувати чи проводити заміну труб. Ремонтує і обслуговує – так, «Янтарь». Замінити, теоретично, він теж може, але вже за додаткову плату: себто, мешканці збирають кошти, замовляють цю послугу і власне отримують її виконання. Адже саме мешканці будинку є власниками багатоквартирника. Це спільна власність, від фундаменту і до даху. І тому, скажімо, Міська рада не має права виділяти кошти на такі ремонти – мешканці зверталися з подібними проханнями і отримували відмову.
Згідно з частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України, «власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку».
Говорячи простіше, кожен, хто має квартиру у багатоповерхівці, є співвласником будинку. Але ви не тільки володієте певними квадратними метрами житла, вам також належить частина трубопроводу, даху, підвалу, горища тощо. Звісно, ви не можете виділити ту частку в натурі і, наприклад, «продати» свій метр каналізації комусь іншому. Проте кожен співвласник будинку відповідальний за спільне майно пропорційно своїй частці власності. У будинку більше немає одноособового власника. Це означає, що в такому багатоквартирному будинку немає окремо власників квартир і окремо «власника будинку».
Отже, якщо власники квартир є співвласниками «спільного майна», їм необхідно якось домовлятися щодо того, яким чином володіти, користуватися і розпоряджатися цим спільним майном
Зрив замка
Ну і наостанок, щодо незаконного зриву замка з підвального приміщення. Водоканалівці приїздили на місце чимало разів, утім не були допущені до підвалу. Затим, через енну кількість днів перипетій цього сюжету, вони вирішили зрізати замок. На це мешканці викликали поліцію, яка, зі слів громадян, заявила про незаконність цих дій. Утім, водоканал з’явився пізніше і все ж таки пробив собі шлях до підвалу.
На це є одне єдине пояснення, а саме – правила благоустрою населених пунктів громади. Це досить об’ємний документ, тож навряд чи 99% населення ознайомлювалися з ним повністю. А втім, незнання правил не звільняє від відповідальності за їх порушення. У правилах благоустрою, у пункті 9.1.11 ідеться про такі обов’язки громадян: допускати у житлові та нежитлові приміщення, подвір’я, території, будинки і споруди представників виконавця/виробника житлово-комунальних послуг у порядку, визначеному чинним законодавством України та договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку. Тож зрізаючи замок, комунальники керувалися визначеним порядком і тим, що вони не отримали допуск до об’єкту, що передбачено правилами.
Висновок: як би нам не кортіло стати на сторону простого люду у цьому питанні, проблема полягає у тому, що чи не на кожен аргумент містян з’являється у процесі дослідження законодавства і правової бази той чи інший документ, який спростовує твердження громадян, а натомість законодавчо виправдовує вчинки комунальної служби. Так і з неправомірним встановленням лічильника (на що є відповідний закон), і з заміною труб (що є додатковою функцією, яку можуть замовити співвласники будинку, але не влада чи на альтруїстичних засадах управляюча будинком компанія), так і зі зрізанням замка (не виключено, що поліцейські і самі не знають правил громади, адже їх дійсно дууууже багато, але це не змінює того, що пункт 9.1.11 цих правил зобов’язує мешканців допускати до підвального приміщення комунальників, а якщо ні – то власне останні вдаються до силового методу).
Мешканці зазначили, що будуть продовжувати протистояти цьому – з їхніх слів – свавіллю і чекатимуть на дії від антимонопольного комітету. Наша ж задача, як і згадувалося вище, насамперед надати розголосу цій ситуації і показати думки громадян крізь законодавчо-правову призму. І наостанок лишається тільки побажати успіху у їхній боротьбі, адже проведене дослідження теми вказує на правомірність дій комунальних служб і, можливо, останніми зачіпками у цьому питанні лишаються саме вище державні органи.
Вивчайте закони, правила громади, в цілому цікавтеся правомірністю тих чи інших дій, утім робіть це ретельно, адже не до кінця зрозуміла фраза, не так витлумачений рядок закону чи взагалі не бачені в очі правила населених пунктів громади можуть зіграти злий жарт і всі зусилля щодо супротиву системі виявляться марними.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
