Глобальні вимкнення світла, які розпочалися у жовтні 2022 року у зв’язку з російськими обстрілами енергетичної інфраструктури, завдали чимало клопоту – як бізнесу, так і пересічним громадянам.
Українцям вдалося вистояти зиму, себто – на йскладніший період, який тільки можна собі уявити без електроенергії. Утім, чи закінчиться це все зимою 2022-2023 та чи не чекає нас продовження теми з блекаутами та вимкненнями світла влітку поточного року?
Дібрали для вас низку фактів і факторів, що дадуть аналітичну відповідь на це запитання! Зокрема, за допомогою інфографік від UA War Infographics.
Крайня масована атака
Першопричина проблем зі світлом – виведення з ладу енергомережі ракетними обстрілами. Речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат, в інтерв'ю NV зазначив, що зимовий блекаут в Україні росіянам не вдався.
— Щодо масованих обстрілів по енергетичній інфраструктурі, то зрозуміло, що українська енергетика вже адаптувалася до такого протистояння з ворогом, швидко мобілізуючи бригади й відновлюючи пошкодження, - говорить речник.
Також важко не відзначати неспроможність окупантів продовжувати завдавати ударів так часто, як раніше. Це дає час енергетикам оговтатися і повернутися у нормальне русло, а крім того – що неможливо було за регулярністю ракетних пусків раніше – ліквідовувати наслідки попередніх атак.
Так, після останньої масованої атаки, котра сталася 9 березня (станом на 27 березня), коли росія завдала ракетних ударів, з'явилися нові пошкодження як теплових електростанцій, так і підстанцій Укренерго. Через це в окремих областях ввели обмеження, зокрема Житомирській та Київській. А от в інших регіонах все минуло стабільно. Тож, це не завадило енергосистемі все таки продовжити працювати.
Як розповіли у своєму дотичному до теми енергетики влітку матеріалі на сайті 24tv.ua, Україна зараз споживає приблизно 15–16 гігаватів потужності, з яких більшу частину забезпечують АЕС. Усе інше – ТЕС, ТЕЦ, ГЕС і відновлювальні джерела.
Проміжний підсумок: навряд чи росія спроможна спровокувати масштабні виключення світла знову, принаймні, виходячи з поточного стану речей. Максимум – нетривалі профілактичні вимкнення на кілька годин в окремих регіонах у вигляді одноразової акції.
Навантаження електромережі влітку
Якщо взимку ми більше послуговуємося світлом елементарно з тих же лампочок, що вже триває дуже довго – адже темніє рано, – то влітку цього можна уникнути. Утім, на заміну опаленню взимку, на теплу пору приходять кондиціонери, вентилятори тощо.
Електрокотел – якщо максимально спрощувати – споживає електроенергії стільки, скільки втрачає приміщення. І звичайно, такий показник залежить від потужності котла, бо ККД такого обладнання становить зазвичай 98-100%. Відповідно, якщо котел потужністю 10 кВт, він і споживає 10 кВт. Зазвичай відбувається розрахунок 1кВт на 10м2. Тобто, якщо ми беремо котел потужністю 10 кВт, він підійде для будинку або квартири площею 100 м². Зазвичай, будинки і квартири у золотонісців у межах 50-60 квадратів, відповідно – котли в межах 5-6. Для загального розвитку також наведемо приклад обігрівача - конвекторний обігрівач, в залежності від моделі, використовує від 0,5 кВт/год до 1,5 кВт/год.
Тепер щодо кондиціонерів, які прийдуть на заміну котлам. Наприклад, кондиціонер потужністю в 9 BTU (до 25 м2 площі) в режимі охолодження споживає від 0,1 до 1,0 кВт електроенергії (залежно від виставленої температури). Але ж ми розуміємо, що оті 0,1 – це нереальна цифра, ніхто не послуговуватиметься цим пристроєм на таких налаштуваннях. Тому і отримуємо повний 1 кіловат. Для порівняння, в той же час праска споживає 2,0-2,5 кВт, плазмовий телевізор – 0,3-0,5 кВт, комп'ютер – 0,3-0,5 кВт. Тож, 1 кіловат – супроти 5-6 у котла – це об’єктивно ніщо. Також до переліку літніх пристроїв входить вентилятор. За 1 годину вентилятор витрачає 0,045 кіловата (кВт); за 1 день, 5 годин використання, енергоспоживання становитиме 0,225 кВт.
Із потенційних небезпек вимкнень світла влітку об’єктивно лише дві: відсутність води у багатьох мешканців, яка у цю пору є життєвонеобхідною, а також більш побутова: на прикладі великої бурі 2017 року можна стверджувати, що тривала відсутність світла призводить елементарно до втрати людьми усіх заморожених фруктів, овочів та інших господарських надбань. Починають текти морозильні камери, холодильники і таке інше. Якщо взимку цю проблему можна було вирішити, просто виносячи продукти у двір, то влітку можуть виникнути складнощі. Це не критично, на тлі усіх воєнних проблем, але разом з тим – неприємно.
Можливо, об’єктивно варто задуматися про акумулятори для тих же морозилок, але це вже на власний розсуд.
Забезпеченість автономності
У зв’язку із зимовими викликами, багато громадян потурбувалися про перехід на автономні джерела живлення, зокрема генератори, павербанки та зарядні станції. Відповідно, на апогеї попиту, ціни на ці товари суттєво зросли. Утім згодом, коли ситуація зі світлом стабілізувалася, а ринок вже був перенасичений розмаїтими приладами, ціни буквально обвалилися, подекуди навіть нижче докризових показників.
У вересні 2022, коли проблема зі світлом ще не була актуальною, ціни на зарядні станції близько 1000 Вт/год варіювалися у межах 60 тисяч гривень, бензинові генератори 3 кВт – 16,3 тис. грн, павербанки 30 тисяч mAh – 1,9 тис. грн і ручні ліхтарі були у межах 1,3 тис. грн. Натомість вже у листопаді зросли майже вдвічі - 95,5; 25; 3,6 та 2 тисяч відповідно. А вже у лютому 2023, коли питання вимкнень ще було актуальним, посипалися (53,5; 14,2; 1,9 та 1,5 тисяч гривень). Так, павербанки повернулися до попередніх цін, а зарядні станції і генератори так і взагалі здешевшали порівняно з періодом початку осені 2022. І тільки ліхтарі несуттєво здорожчали. Але навіть ці дані вже є застарілими, адже на маркетплейсах наразі генератори потужністю 3,2 кВт можна придбати у межах 8-10 тисяч, що дешевше навіть рівня до повномасштабного вторгнення, коли такий генератор коштував близько 300-400 доларів за курсом 27 – себто від 8700 до 12000. А зараз за курсом 37 – лише 200-250 доларів.
Багато хто забезпечив собі автономію ще тоді, у складний зимовий період, а ще чимало людей дочекалися падіння ринку і зайнялися цим питанням вже зараз, на майбутнє. Що є ще одним аргументом на користь прогнозу, що спричинити велике лихо зі світлом улітку росіянам не вдасться.
Висновок: ймовірність блекауту чи хоча б вимкнень влітку – мінімальна
За словами того ж таки Юрія Ігната, Україна вже переживала весняний і літній періоди війни минулого року, але на цей раз слід готуватися до того, що можливі удари по інших важливих об'єктах – наприклад, по транспортній інфраструктурі чи гідротехнічних спорудах. Тобто, найбільш імовірно що літній період нам вдасться пройти без вимкнень світла, утім виникають інші загрози, на штиб водопостачання, а вода влітку важлива, як світло взимку.
Проте, якщо йдеться про енергетику – ні. Так, десь можуть статися ускладнення, десь дрібні труднощі, подекуди дискомфорт, але масштабів зими 2022 – не буде. Хіба що щось раптово зміниться на полі бою, утім, опираючись на поточні дані – однозначно ні. Натомість підготуватися до капостей росіян щодо води чи подібного – варто.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
