Одне з наймасовіших опитувань, яке проходило на мобільному застосунку «Дія» (Чи залишити вихідним 8 Березня?) має однозначний результат: 1,3 млн користувачів хочуть цього дня мати вихідний. Тобто величезна кількість людей однозначно вітатиме представниць прекрасної статі цього дня і воліли б мати відпочинок.
Сайт Золотоноша. City провів власне опитування і запитав підписників: на яку дату ви б хотіли перенести 8 Березня? Варіанти відповіді:
25 лютого – день народження Лесі Українки;
9 березня – день народження Тараса Шевченка;
1 березня – перший день весни, пробудження природи;
І свій варіант. Останній пункт – найцікавіший.
Одна тисяча дванадцять осіб взяли участь в опитуванні у фейсбуці й більшість - 71%, проголосували за 1 березня. Вісім відсотків за 25 лютого та чотири – за 9 березня.
Найцікавішим став пункт «Свій варіант». За нього проголосувало 17%. Багато хто у коментарях щиро дивувався: «Навіщо переносити? Це ж міжнародне (не рашистське) свято». Пропонували поєднати «День матері» (друга неділя травня) та «День жінки». Олена Фюдр прокоментувала:
— Є християнське свято Жінок мироносиць, от і переносити. Або Колодієвий тиждень, коли мають працювати лише чоловіки, а жінки тиждень відпочивають. Навіщо щось придумувати, коли все вже давно придумано. Лише взяти своє рідненьке.
То що ж не так зі святом 8 Березня? Чому пропонують змінити дату? Де віншують жінок цього дня і чи дійсно це Міжнародне свято?
— Започаткували рух жінки працівниці у США у 1856 році. Вони просто вийшли на мирну демонстрацію і вимагали рівну з чоловіками заробітну плату і зменшити дитячу працю. Минуло 50 років, Сполучені Штати це зрівняли. Минуло 100 років і американці взагалі не мають такого свята чи вихідного у цей день. Вони мають день присвячений жінкам, у який звертають увагу на актуальні проблеми – працевлаштування, оплату та умови праці.
У 1917 році 8 березня під час розпаду російської імперії, працівниці-текстильниці вийшли на демонстрацію щодо покращення умов праці. Тимчасовий уряд розумів, що їм потрібно просто схилити жінок на свою сторону, тож розглядає їхнє прохання і підтримує його. Тут був політичний маневр, а далі коли Радянський Союз був уже утворений, у 20-х роках, потрібна була додаткова робоча сила. Розхвалені жінки були прекрасною багаточисельною масою для цього. Тобто, це ніяка не повага до жінок. Цей день визнали святом, щоб залучити жінок до праці, навісити ярлик непереможної працівниці, матері і берегині домашнього вогнища.
Генеральна асамблея ООН прийняла цей день як державне свято у 1977 році з ініціативи Радянського Союзу – як день захисту прав жінок. Це ніяке не свято. Таке «кучеряве» уявлення про день жінок нам подав Радянський Союз.
Нині 8 Березня святкують лише у соціалістичних, пострадянських країнах.
Ввели у 1966 році, до 20-ї річниці Другої світової війни. Більше того, у газетах та журналах того часу була чітка інструкція, як достойна радянська жінка має провести цей день: прийшла з фабрики, приготувала вдома розкішне частування, вдягла гарно чоловіка, двох своїх дітей і з прекрасним настроєм сіла за накритий стіл. І що святкувати? Що ти як робоча коняка повинна все кругом встигати, щоб тебе похвалили?
Як на мене, 8 березня – це перевернуте поняття, така собі індульгенція для чоловіків: приніс раз на рік три тюльпана і всі щасливі. Ні. У нас є чудові День Матері, День захисника і захисниці. І ще у нас чудові жінки. Тож, в цей день варто говорити про їхні професійні бажання, комфорт і зміни: зачинити двері радянщини й торувати шлях у Європу.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавит
