Зміст
1) Претекст проблематики поточного питання
2) Загальнобудинкові лічильники не дають спокою бентежним думкам
7) Як відбувається розподіл спожитої води за цією Методикою?
8) Додаткові роз’яснення на офіційній сторінці Золотоніського УЖКГ
Претекст проблематики поточного питання
Нещодавно ми робили для вас оглядовий матеріал про встановлення КП «Міський водоканал» загальнобудинкових лічильників на золотоніські багатоповерхівки. Щоб не повторюватися, лише тезами згадаємо, про що йшлося: що це за такі лічильники, для чого їх взагалі встановлювати і що зміниться після монтажу цього пристрою. Детальніше – за посиланням.
.
Цей матеріал зібрав дуже багато відгуків на нашій сторінці у Facebook – переважно негативних, що зрозуміло із контексту теми, але водночас – справедливих зауважень теж не бракувало. Наприклад, дуже доречним був коментар пані Світлани: «То в когось дома 4-5 чоловік щодня буде набирати 4-5 ванн води і купатись, а хтось живе один і душова кабінка, а оплату порівну? З якого дива? Будемо платити кожен по своєму лічильнику за спожиті куби а не по платіжці». Претензія абсолютно логічна і зрозуміла. Тому ми вирішили розібратися значно детальніше, особливо у питаннях:
-
хто ж таки буде сплачувати різницю за втрати води: усі чи не всі?
-
якщо всі – у який спосіб розподілятимуться ці видатки?
-
чому цей лічильник таки вигідніше мати, аніж ні?
-
як усьому будинку уникнути боргів і переплати?
-
висновки: дві категорії золотонісців – хто вони?
Та подібне. Якщо попередній матеріал міг багатьох налякати, то цей, переконані, розрадить і переконає у існуванні бодай примарної справедливості.
Загальнобудинкові лічильники не дають спокою бентежним думкам
Станом на 28 лютого вже було встановлено 6 обчислювальних вузлів, ще 2 – у перспективі. Проблеми, які виникли протягом попередніх тижнів, нікуди не зникли. Проблемні будинки продовжують чинити спротив встановленню лічильників, тупають ногами, не впускають робітників водоканалу на територію тощо.
Як зазначив директор «Міськводоканалу» Сергій Кузнєцов, частина проблем зумовлена нерозумінням містян, а частина – реальними порушеннями з їхнього боку. А тепер давайте розбиратися:
Частина перша: хто буде платити за втрату води – якщо не всі, то хто саме; а якщо всі, то у яких співвідношеннях?
Отже, насамперед варто роз’яснити найголовніше: різницю між показниками водопостачання-водовідведення, яку зафіксує загальнобудинковий вузол комерційного обліку, будуть сплачувати НЕ всі мешканці будинку. Навпаки, добропорядні громадяни зможуть спати спокійно і з відчуттям справедливості, що здійснилася, адже таку нестачу (різницю між показниками абонентів і загальнобудинкового лічильника) будуть стягувати з тих, хто не має облікового пристрою. Простіше кажучи – немає лічильника, будь ласкавий, плати за усіх.
Водночас, існує «але». Є випадки, коли лічильники встановлені у кожній квартирі. Це вже складніше, але разом з тим – тут вже вступає у дію передбачена законом «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» система розподілу видатків відповідно до спожитих мешканцями норм. Простими словами – видатки розподіляться між усіма споживачами, але НЕ порівну, як це було раніше (про що ми не уточнили у попередньому матеріалі), а пропорційно до обсягу використання води.
На вдосконаленому (але все так само дуже умовному) прикладі із попереднього матеріалу: у багатоквартирнику №999 живуть 4 людини: Петров, Іванов і Сидоров спожили 10, 20 і 30 кубів відповідно, а у сусіда Валерій, який спожив 40, не встановлений лічильник. А ще 8 кубів витекло через діряві труби у підвалі. Раніше на кожного із цих мешканців накинули би зверху по 12 кубів втрати і все. Тепер же – Валерій буде змушений платити за свої 40 і ще за 8 згори, а не захоче – притягнуть до відповідальності і стягнуть у примусовому порядку. І наступного разу Валерій подумає тричі, і таки встановить собі лічильник. Але от халепа: 8 літрів втрати у підвалі нікуди не поділися. І от ці 8 літрів поділять на 4 мешканців, але не по 2 літри, а у відсотковому співвідношенні до їхнього споживання. Це вже друга частина проблеми, тож давайте її розглянемо детальніше…
Частина друга: відтерміновані ремонти, діряві труби і розворушена активність шанувальників фрази «і так пайдьот» та як уникнути боргів
Перше – це непорозуміння між водоканалом і громадянами. Друга, що називається, злий умисел. А саме – трагічний стан мереж у деяких будинках.
Так, коли почали встановлювати лічильники, до міської ради стали дедалі частіше звертатися громадяни з проханням провести калькуляцію видатків, необхідних для ремонту чи заміни труб, зокрема – постачання води. Підв’язані тамтешніми Кулібіними на мотузках та ізострічці труби – діряві. А все, що протікає через них (себто, внутрішньо будинкові втрати води) – ляже на ту нестачу, що згодом буде розподілена між необлікованими споживачами (або між усіма, якщо останніх у будинку немає). І якщо раніше люди, щоб не витрачати гроші, обходилися ізоляційними матеріалалми та «і так пайдьот» — щоб, скажімо, не укладати угоду з умовним «Янтарем», який і займається внутрішньобудинковими мережами — то зараз уже за цю змарновану воду доведеться платити. Тепер те, що було «не моя проблема, хай водоканал думає» - стало проблемою. І проблемою запущеною, найчастіше – з вини самих мешканців. Тому і почали кидатися навсібіч, адже стало дешевше відремонтувати запущені мережі, аніж кілька місяців платити за втрату.
І це справедливо, так само як стягувати гроші за втрату з необлікованих мешканців. Адже якщо ти живеш у багатоквартирнику, ти – хочеш чи ні – є його співвласником. Тож переймайся за те, що відбувається у тебе в підвалі. А встановлення вузлів обліку нарешті змусило певну категорію громадян підвестися з дивану, оговтатися і починати нарешті вперше за багато років ворушитися та мізкувати щодо давно і катастрофічно необхідних ремонтних робіт.
Це власне і є відповідь на запитання, як уникнути боргів за втрату. Відремонтувати внутрішньобудинкові мережі (якщо вони взагалі зламані, що не обов’язково, адже якраз таки той, хто це читає, може брати активну участь у житті будинку і турбувався за це вчасно), за які відповідають власники квартир цих багатоповерхівок.
Коли вже згадали слово «борги», Сергій Кузнєцов розповів, що за низкою адрес, де вже встановили лічильники, провели контрольні звірки. Те, що є заборгованості по оплаті – це зрозуміло. Але дочитайте перелік до кінця і збагніть простий висновок опісля. Все стане на свої місця.
Отже: вул. Шевченка, 30 – 13 000 гривень боргу (постачання-відведення води), Шевченка, 37а – 22 000; Незалежності, 37 – 13 000; Шевченка, 68 – 6 000; Обухова, 38 – 10 000; Баха, 90а – 5 000 і найбільш проблемний у питанні встановленні загальнобудинкового вузла - Баха, 90 – 75 000 гривень несплати! Талановиті люди – талановиті у всьому, а проблемні будинки – проблемні у всьому. А про стан тамтешніх труб, де по кісточку стоїть вода у підвалі (вище у тексті, про місцевих Кулібіних) – мова вже навіть і не йде.
Висновок
А висновок простий і тривіальний. Як бачимо, добропорядні громадяни можуть не розуміти суті встановлення лічильників. Вони порушують це питання, цікавляться, висловлюють справедливі припущення і претензії, адже їм дошкуляє сама думка про те, що за законослухняність можуть не заохочувати, а карати. Утім, активно бастують і зчиняють переполох через лічильники насамперед ті, хто звик хитрувати і отримувати частку послуг на дурняк. Саме такі люди – які добре знають, скільки споживають, а скільки платять, як і знають, що це завжди можна було раніше списати на поломки у внутрішньобудинковій мережі, до якої нікому немає діла, а водоканал хай потім чухає потилицю у пошуках рішення – каламутять найбільше води і здіймають найбільше рейваху. Адже цілком усвідомлюють, що із встановленням такого облікового вузла – лавочку несплати за воду прикриють!
Якось так. Плекаємо надію, цей матеріал приніс більше розуміння у дійсно складну і неоднозначну ситуацію, а ви збагнули суть процесу та важливість доведення його до логічного завершення. Як і те, що система покарань об’єктивно справедлива, а головне – спонукає порушників ставати на шлях виправлення (або ж переплачувати), а співвласників багатоквартирників – думати не лише про те, що за дверима холодильника, а й про те, що за дверима їхньої квартири, зокрема у підвалах.
Довідкова інформація
Для детальнішого ознайомлення з юридичною складовою (хто, як і чому буде все це перераховувати-нараховувати) – можна ознайомитися зі змінами від 26 березня 2022 року, які були внесені до Методики розподілу між споживачами обсягу спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій №315 від 22.11.2018 року.
Як відбувається розподіл спожитої води за цією Методикою?
Ще раз і по поличках, ні на що не відволікаючись у процесі: можливі три варіанти, в залежності від наявності чи відсутності загальнобудинкового лічильника води.
1. Для будинків, де встановлено загальнобудинковий лічильник води і всі споживачі мають індивідуальні лічильники:
- Найбільш безболісний випадок, коли обсяг спожитої води за показаннями загальнобудинкового лічильника за місяць розподіляється пропорційно між усіма квартирами і відповідає фактичному споживанню (за умови коректної та вчасної передачі показань лічильників споживачами щомісяця).
2. Для будинків, де встановлено загальнобудинковий лічильник води, але частина споживачів має квартирні лічильники, а частина - ні:
- Ті, хто вчасно та коректно передають показники – будуть вирахувані з загального обсягу, що підлягає розподілу. У зоні ризику натомість опиняються абоненти БЕЗ індивідуальних лічильників - більша частину небалансу (різниця між показаннями загальнобудинкового та всіх індивідуальних лічильників у будинку) впаде саме на їхні плечі.
3. Для будинків, в яких не встановлено загальнобудинковий лічильник води:
- За аналогією з попереднім варіантом, більш комфортно почуватимуться споживачі з квартирними лічильниками, які щомісяця передають показники своїх лічильників.
Додаткові роз’яснення на офіційній сторінці Золотоніського УЖКГ
«Відповідно до чинного законодавства України встановлення загальних засобів обліку води (комерційних вузлів обліку) у будинках де налічується більше двох абонентів є обов’язковим. Їх показники будуть враховуватися при розрахунку нарахувань за спожиті послуги водопостачання. Це призведе до скорочення неврахованих втрат води, а відповідно і прозорості тарифу на послуги КП «Міський водоканал».
Порядок (Правила) розподілу обсягів спожитих послуг між споживачами визначено законодавчо, а саме різниця між показаннями загальнобудинкових лічильників і особистих водомірів, буде розподілятися між споживачами.
Слід зауважити, що при такому розподілі між споживачами буде враховуватись середня кількість холодної води, яку споживає мешканець.
Проте не слід забувати, що у випадку відсутності лічильника в середині квартири вся сума так званого розподілу лягає на власника такої квартири.
Передбачені й механізми відшкодування втрачених об’ємів, що сталися через вину постачальника. Тому слід розуміти, що встановлення вищезазначених лічильників не несе в собі «метод таємного підняття тарифів», чи намагання перекласти всю відповідальність на споживачів.
Більш детальну інформацію з цього питання ви можете отримати у розрахунковому відділі КП «Міський водоканал» за телефоном 2–93–19»
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
