15 лютого у день великого церковного свята Стрітення у Золотоніській Центральній бібліотеці для дорослих та дітей пройшла зустріч аматорів Коробівського сільського будинку культури та вимушених переселенців, котрі мешкають у Золотоноші. Теплу, гостинну атмосферу для гостей створили господині закладу під очільництвом директорки Галини Безкровної. Працівниці книгозбірні радо зустрічали своїх відвідувачів, які принагідно принесли літературу на обмін, розпитували про буденне, цікавилися станом здоров’я.
Про народні традиції та свята знаюче розповіла провідна бібліотекарка Валентина Олексенко, яка стала ведучою фольклорних посиденьок «А у нас на Україні».
Оживили посиденьки талановиті сільські артисти під керівництвом завідувачки будинком культури Ірини Горєлової.
— На гастролі нас запросила Галина Безкровна, - розповідає завідувачка Коробівською бібліотекою Валентина Гукова. – Вечорниці, які ми показували переселенцям, - це частина програми, що була підготовлена колективом до Різдвяних свят.
Як розповідає Валентина Іванівна, у Коробівці створений клуб «Розрада», якому нинішнього року виповнюється 20! Чи будуть святкувати? Усе залежить від обстановки на фронті. Звичайно, хотілося б до ювілею організувати святковий концерт, але час покаже.
У складі колективу – Раїса Паша, Ольга Лисенко, подружжя Ольги і Григорія Максьомів, Ніна Зражевська, Галина Скиба, Світлана Жигалова, баяніст Микола Мойсеєнко. Глядачі тепло сприймали сільських акторів. Щиро аплодували після кожної пісні та гуморески у виконанні Ольги Максьоми. А ще знімали на телефони гру юних акторів – Максима Шурхна у ролі Стецька та Ізабелли Лозанко, котра грала Уляну в постановці «Сватання на Гончарівці». Максим – 10-класник Коробівського НВК, а Ізабелла – учениця професійного ліцею і водночас онука Валентини Гукової. От як бабуся залучає і передає народне надбання молодому поколінню. Гарячі оплески зібрала й Світлана Жигалова, що зіграла Кайдашиху у «Кайдашевій сім’ї”.
— Наш виступ став можливим лише завдяки нашому старості Сергієві Кожем’яці”, який в усьому нас підтримує, - каже Валентина Гукова. – Мені не лячно відчиняти двері його кабінету, бо знаю: він за розвиток культури у селі.
— Дуже хочеться повезти свій колектив на екскурсію, - ділиться мріями. – Разом ми вже побували у музеї Григорія Сковороди у Ковраях. Бібліотекарка Діна Вовк разом із краєзнавцем Віталієм Побиванцем організували для нас чудову подорож рідним краєм, де ми побачили багато сільських церков. Кілька років тому побували й на виставі драматичного театру у Черкасах. Планів багато, але розуміємо, що наразі усе - для фронту. Тому, наші бажання відходять на другий план. Як можемо, допомагаємо нашим солдатам – волонтеримо, підтримуємо переселенців. А усе решта – буде після Перемоги.
— Вразило, як нас сприймали люди, котрих війна вигнала з домівок: на очах стояли сльози, - пригадує завідуюча.
Посиденьки завершилися щедрим частуванням: вареники, пироги, млинці та інші смаколики. У день Стрітення у Центральній бібліотеці акумулювалися родинне тепло, затишок, гостинність, щедрість і непоказний патріотизм: принесені гостями теплі речі бібліотекарі передали у військовий госпіталь.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
