На тлі браку електроенергії і погодинних відключень відповідно, чимало мешканців України і зокрема Золотоніщини опинилися перед загрозою зимових холодів. У декого опалення повністю електричне, а у декого звичайні газові котли потребують бодай трохи світла для регулярної роботи і, на прикладі «жовтого» графіка, три години працюють, на інші три – зупиняються.
Зважаючи на це, органи самоврядування намагаються активно забезпечувати вразливі верстви місцевого населення, а також переселенців твердопаливними матеріалами. Власне, дровами. І у зв’язку з цим, серед громадськості часто виникають непорозуміння, запитання та навіть теорії змов. Детально про процес підтримки твердим паливом дізнався «Златокрай», поспілкувавшись з низкою посадовців.
Про те, хто може отримати дрова, як правильно громадянам подавати заявки та якими взагалі способами реалізовують цю ініціативу владці – у нашому матеріалі.
Чим регулюється процес забезпечення громадян
Насправді, у цьому пункті дуже часто можна почути міфи і ті самі теорії змов. Адже якась частина громадян безапеляційно стверджує, що для допомоги людям твердим паливом буцімто існують якісь державні програми чи щось подібне, а натомість посадовці на місцях не виконують вказівки «зверху» і не турбуються про мешканців своїх громад.
Спершу, дамо однозначну відповідь на це, а вже далі – роз’яснимо, як усе насправді.
Немає жодного документу, постанови чи іншого, що змушувало б місцеву владу до обов’язкової допомоги населенню з опаленням і крапка!..
Але разом з тим, посадовці розуміють, що вони займають свої посади якраз таки для того, щоб піклуватися про своїх співвітчизників і що саме на них покладено тягар вирішення неординарних ситуацій. Тому ще задовго до холодів серед владців і виникла така ініціатива, яку одразу ж взяли у роботу і активно реалізовують вже протягом кількох місяців.
Крім того, будуть реалізовувати ще активніше. Заступник міського голови Олександр Флоренко зауважив, що з приходом стабільних морозів тема твердого палива матиме не меншу актуальність, аніж тема дефіциту електроенергії.
— Доки ще є час, потрібно зібрати якнайбільше інформації, кому з мешканців необхідно допомогти у цій ситуації, - наголосив посадовець. – І відповідно – продовжувати розвозити тверде паливо, стільки, скільки буде можливо.
У який спосіб потрібно подавати заявку
Подача заявки - це другий після теорії змов камінь спотикання для золотонісців. Як зауважив завідувач сектору інспекції з благоустрою Артем Печериця, до управління житлово-комунального господарства надходить безліч заяв, які не мають за собою аніякісінького документального підкріплення.
— Просто подати заяву «я такий-то і мені треба дрова» - не можна. Це так не працює. Звісно, щоб допомогти і не полишати людей у біді, ми додатково тоді обдзвонюємо таких людей для доотримання інформації. Але усе це - зайва робота і витрачений час, за який можна було б зробити щось корисніше, чи навіть просто обробити більшу кількість звернень, тим самим надавши поміч більшому числу громадян відповідно, - зазначає Артем Печериця.
УЖКГ наполегливо просить громадян, які розраховують на допомогу з твердим паливом, подавати заявки правильно. А саме: крім тексту заяви, до неї потрібно додати ще щось, що підтверджує ваше право на отримання дров. Так, скажімо, якщо ви переселенець – то вам необхідно додати копію чи хоча б навіть фотографію посвідки, яка засвідчує, що ви - дійсно внутрішньо переміщена особа. Або якщо йдеться про родини військовослужбовців – то відповідно копію військового квитка сина (доньки). І так далі.
Їх обмежена кількість і забезпечитити усіх бажаючих – не вдасться, навіть якби сильно хотілося. Тому ця послуга тільки для дійсно вразливих верств громади.
На неофіційному рівні: якщо якась бабця із села Золотоніської громади подасть заявку, але фізично не здатна виконати додатковий перелік необхідного – за неї у такому разі може поручитися староста, який бачить реальну картину і здатен об’єктивно визначити, що людині потрібна допомога.
Також варто розуміти: якщо у вас в статті офіційних доходів цих самих доходів немає, але при цьому ви живете у такій собі золотоніській віллі – з квадратурою зі столичний кінозал та 2-3 поверхами, то вочевидь, ніяка комісія не пропустить вашу заявку до опрацювання. Обираючи між вами і пенсіонеркою із села, у якої і хата вже похилилася від морозу – вибір буде очевидним. Тож намагатися дурити посадовців – марна справа.
Чому твердого палива так мало, що доводиться чекати
Не можна просто так прийти і зрубати дерево у лісі. Ані звичайним мешканцям, ані комунальним службам. Дехто звісно уявляє собі картину: іде такий заступник міського голови, з бензопилкою на плече закинутою, і точить дерево за деревом, тягнучи все собі. Але навіть якби у посадовця було таке бажання, зробити це і уникнути відповідальності – не вийде.
Також багато кому мариться, буцімто такий собі Олександр Кипич, як цар дров’яної гори, сидить у себе на подвір’ї і у тих рубанцях купається. На це, по-перше, Олександр Вікторович відповідає так:
…а по-друге, усі дерева підзвітні. Як це працює?
Щоб зрубати дерево (а переважно робиться це з тими деревами, які є аварійними), потрібно подати відповідні заявки, отримати відповідні дозволи, а вже тільки тоді – можна приїхати і розпочати роботи. Кожна із бригад, які займаються випилюванням – веде облік, чітко записують кількість деревини, яка виходить після зміни.
Тож крім того, що маячня про розкрадання дров – лише хвора параноїдальна уява декотрих громадян, просто так піти і заготовити стільки палива, скільки потрібно, аби одразу роздати усім та ще й не по одній машині – неможливо з огляду на закон. У деяких окремих селах, як скажімо у Деньгах, є варіант розпиляти і забрати повалені дерева. У цьому запевнила староста Наталія Сергієнко. Але це радше поодинокі акції і в обмежених кількостях та тільки у випадку розташування села буквально посеред лісу.
Тому, попри велику кількість запитів, дров для їх реалізації – не вистачає. І тут ми переходимо до черги їх отримання відповідно до накопичення запасів...
Як визначається пріоритетність розвезення палива
Тут все ще простіше. Залежно від того, коли громадяни подали заявку на отримання – так вони і будуть розташовуватися у черзі. Якщо Іван подав 1 грудня, а Петро 2 – то відповідно Іван отримає раніше, аніж Петро. Все геніальне – просто.
Як зауважує староста Кропивни, Маліївки та Щербинівки Олександр Кипич, при забезпеченні дровами намагаються не відмовляти нікому (лише випадку, коли людина сама може комусь машину-дві дров завезти, а не їй подавай). Проте все залежить від самих людей напряму, як от час подання заяви.
Але тут також треба враховувати правильність подання цієї заявки. Якщо Іван просто сказав, що йому треба дрова, але не надав посвідку внутрішньо переміщеної особи, а натомість Петро зробив усе так, як треба – то поки звернення Івана опрацюють і відповідно доопрацюють – заява Петра вже піде у роботу і він буде у черзі раніше за свого сусіда Івана.
Очільник управління житлово комунального господарства Артем Харін зауважує, що також є залежність від того, ким ви є – місцевим мешканцем, який відноситься до вразливих верств населення, чи внутрішньо переміщеною особою. І тут не стоїть питання того, хто важливіший для влади.
— Річ у тім, що на виділення дров переселенцям було закладено окрему статтю видатків. Відповідно, з погляду на економічну складову, це і дві різні черги: вразливі верстви окремо, переселенці окремо. Це теж слід зауважувати, очікуючи на розгляд своєї заявки.
Ну і звісно ж, куди ж без нашого улюбленого «неофіційно». Знов-таки, оскільки це не якась там державна програма, є винятки. Якщо, скажімо, староста села прийде до керівництва громади і скаже, що у його селі проживає дідусь, який ось-ось замерзне і це видно неозброєним оком, то йому можуть завезти дрова раніше, із резерву. Або, умовно, якщо командир подає клопотання за свого бійця, у якого вдома лишилася старенька мати, котрій раніше, до вступу у лави захисників, допомагав син. Але це в окремих, ПООДИНОКИХ ВИПАДКАХ!
«А чому мені липу, а йому акацію???» і чи так це насправді
Переважно, такого намагаються уникати. Адже це дійсно несправедливо, що хтось отримає краще паливо, а хтось – гірше. Начебто і тому, й іншому завезли по машині, але у Івана та машина (при однаковому використанні) згоріла за, умовно, місяць, а у Петра – за місяць і ще тиждень зверху.
Староста Кропивни коментує це так:
— Ми максимально уникаємо таких випадків. Скажімо, якщо в один день випиляли акації, а в інший – клени, то машина «Базису» (саме базисці переважно розвозять дрова, адже вони і займаються обпилюванням дерев у громаді) спершу наповнюється у одному місці, а тоді – дозаповнюється у другому, щоб зробити мікс і всі опинилися у рівних умовах.
І хоч це так, варто зауважити та вкотре, щоб точно усі зрозуміли, наголосили: це не державна програма, але при цьому дровами забезпечують за рахунок міського бюджету. Тож навіть якщо і сталося так, що у сусіда на одну дровиняку клена більше, аніж у вас – це не є претекстом, щоб кричати про «зраду». Це безкоштовна допомога, якої могло би і не бути взагалі, але владці намагаються максимально допомогти населенню. Натомість отримують отаку от подяку… часто – ненормативну…
Неприємні випадки при доставці
Стаються також певні прикрощі. Так, як розповіла староста Деньгів і Хвильово-Сорочина Наталія Сергієнко, поодинокі переселенці часто вважають, що їм усі все винні. І як ти їм не годи – все буде мало. Коли зрештою ці люди отримали дрова (вже порубані, адже рубати самі вони відмовилися і у цьому їм пішли на поступки), то заявили: а хто їх буде з подвір’я переносити? Тобто, на їхню думку, машина повинна була заїхати прямо у сарай, розвантажитися там, а тоді щоб ще водій все розсортував, розклав і, мабуть, щоб ще хтось приїздив та піч щовечора розпалював.
Одним словом, замість розуміння, що робота з переселенцями ведеться на обопільній співпраці та порозумінні, деякі – на щастя, поодинокі – випадки вказують на не пахане поле у цій царині…
Давайте будемо добрішими один до одного і більш вдячними, коли хтось допомагає, зокрема тоді, коли це відбувається на рівні локальних ініціатив. Будь-яка ініціатива потребує підтримки суспільства, а коли не знаходить її – то згасає…
Слід єднатися, а не намагатися якнайдужче когось укусити. Адже зима вже тут, а у холоді – самотній вовк гине, натомість зграя – живе.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
