Звертатися до людини можна по-різному: лагідно, усміхнено, ніжно, суворо... Але правила мовного етикети при цьому забувати не варто. Найпоширеніші слова для звернення до жінки: "жіночка" або "пані". Пробачте мій авторський суб'єктивізм, але звертання "жінко" вважаю некоректним, ба навіть - грубим.
Але коли почула "жіночко" на свою адресу, внутрішньо приховала образу, адже попри пестливий суфiкс "очк", що має пом’якшувальну функцію, все залежить від адресата повідомлення, тобто його настрою.
Чому виникла подібна дилема?
Скажімо так: історично склалося, адже, для прикладу, у франкомовних країнах є звернення - “мадемуазель” (чи “мадам”), в англомовних - “мiс” (або “мiсiс”), в німецькомовних - “фрау”, – “синьйора”. А от ми - українці, послуговуємося дещо іншими конструктами.
Серед нині вживаних можна почути архаїчну "жіночку", милозвучну (але наче занадто вишукану) "пані" або ж народні форми звертання ще наших пращурів, до яких відноситься і “дiвчино”, що поширено в народних піснях.
Тож все ж таки, як правильно звертатися?
Сьогодні модно вживати деперсоналізовані звертання або ж гендерно нейтральні. Оптимального звертання для усіх - немає, але разом із тим, кожен може виробити доречні форми для себе, так звану власну соціальну форму, яка стала б унiверсальною.
Зрештою, можемо застосовувати загальне правило: використовувати слова: пані (до заміжньої жінки); панна / панночка / панянка (до незаміжньої). Якщо не знаєте, заміжня жінка чи ні, звертайтеся «пані».
Поділіться з нами, якими звертаннями ви послуговуєтесь в побуті!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
