За інформацією золотоніського краєзнавця Віталія Побиванця, нам відкривається хроніка створення метеорологічної служби у Золотоноші.
Мережі метеорологічних станцій на рівні губерній почали створювати з метою вивчення впливу несприятливих метеорологічних умов на ріст і розвиток сільськогосподарських культур, а також для забезпечення сільських господарів інформацією про стан погоди та її прогнозування. На початок 1914 року кожна губернія мала свою мережу, яка підпорядковувалася земським управам. У Полтавській губернії вона складалася з 20 станцій і 168 дощомірних пунктів. Одним із тих, хто стояв біля джерел метеорології був видатний винахідник та реформатор Василь Каразін – «український Ломоносов», засновник і ректор Харківського університету. У своєму маєтку Кручик він обладнав метеостанцію. Відоме висловлювання Василя Назаровича, що метеорологія – це наука, яка могла б прогнозувати уряду час, коли слід чекати «скудних сборов земных произрастаний и принимать меры, если не к воспрепятствованию их недостатка, то по крайней мере к отклонению голода».
Фото 1955 рік
Звичайно ж, що Золотоніське земство не могло стояти осторонь такої важливої справи. Вперше опис метеорологічної станції зустрічається у «Приложении к отчёту Золотоношской уездной земской управы за 1896 год». Згідно з ним Золотоніська земська метеорологічна станція ІІ розряду І класу була облаштована повітовим земством на кошти, пожертвувані спеціально на ці цілі місцевим землевласником Василем Петровичем Кочубеєм. Облаштування станції закінчено 30 листопада 1894 року з таким розрахунком, щоб до 1 січня 1895 року провести пробні вимірювання, а вже 1 січня почати регулярні спостереження. Для їх проведення було закуплено 14 видів приладів, які дозволили відстежувати температурні режими в повітрі, на поверхні грунти та у різних його глибинах, фіксувати максимальні та мінімальні температури, вологість повітря, напрямок та силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск. В той же час відмічено, що не вистачало 2-х приладів, які необхідні по положенню Головної фізичної обсерваторії: ртутного барометра і так званого евапорометра – приладу, що фіксує випаровування вологи.
Частина приладів, згідно з методикою проведення спостережень, розміщувалася на різних висотах над поверхнею грунту. Скажімо, гігрометр Соссюра, психрометр, термограф Римара укріплені на висоті 5 метрів. Ще вище було закріплено геліограф Величка. Дощоміри закріплювали на висоті 2 метрів від поверхеі грунту, а найвище розмістили флюгер. Він був на окремому стовпі висотою близько 6 метрів. У звіті є цікава приписка: барограф Римаря, поправки до всіх приладів, бланки для ведення зошитів спостережень, чорнила для самописців зберігались в «особой комнате» квартири спостерігача, в будинку арештантів. Чому саме там? Все дуже просто: земство доручило вести спостереження, дотримуватись строгої регулярності (а вона велась щоденно тричі на день о 7 годині ранку, о 13-й та 19-й годинах) смотрителю будинку арештованих і лікарні В.С.Романовському. У червні 1896 року він залишає земську службу, тому турботи по функціонуванню метеостанції передано його наступнику Ф.М. Безверхому.
В «Приложении к отчёту Золотоношской земской управы за 1898-й год» уже уточнюється географічне положення станції; 49о 40’ північної широти, 32о 30' східної довготи. Також подаються нові дані по висоті розміщення приладів: висота барометра над рівнем моря 120 м, висота термометра над поверхнею землі 0,5 м, дощоміра 2 м, флюгера 10,3 м. Спостереження продовжував Ф. М. Безверхий за винагороду в 120 крб, які виділяв В. В. Кочубей. До речі, в кінці цього року виникла ідея про перенесення станції на Куличевський хутор в сільськогосподарську школу і доручити вести спостереження її педагогам. Але п. Кочубей був категорично проти. Як аргумент висловлював думку, що в такому випадку метеостанція втратить своє первинне призначення. І все ж у 1901 році за допомоги та підтримки Метеорологічного бюро Міністерства землеробства і держмайна, яке надіслало необхідні прилади на суму близько 200 крб, метостанція була відкрита на території сільськогосподарської школи. Надані прилади дозволяли вести спостереження в попередніх об'ємах.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
