Ні, екстракт валеріани не покращує пам'ять. Більше того, до даного препарату і так багато питань по його основним показанням. Просто сьогодні, ми будемо згадувати чимало інформації, яка неодноразово була в моїх дописах.
Розпочнемо з поняття фітотерапії, а саме лікування рослинами. Я колись уже описував своє відношення до даного напрямку медицини на прикладі вина, коли з однієї ягоди винограду, якої є сотні сортів, роблять тисячі видів вина, що у свою чергу, залежно від року виробництва, мають різні гастрономічні властивості.
Те ж саме і з коренем валеріани, з якого роблять екстракт. Ефект на організм чинять, окрім ізовалеріанової кислоти, ще куча інших ефірних олій та хімічних сполук, концентрація яких у кожному корені різна та унікальна. А тому, говорити про якусь стандартну дозу чи стандартний ефект не доводиться.
Далі цікавіше...
Звичайно, екстракт валеріани не зареєстрований як лікарський засіб у США та Європі. Більше того, він продається лише на теренах колишнього СРСР, що, як ми знаємо, має нас насторожити.
Корінь валеріани відомий ще давнім грекам, тим самим, які вірили в богів Олімпу і тільки у 1903 році додумались вилізти на його вершину і перевірити, чи їх не обманюють. От та ж історія і з самим "препаратом". Йому наче і тисячі років, а досліджень - жменька, і ті не на користь валеріани. Вони допомогали виключно до того моменту, поки її не почали порівнювати з ефектом Плацебо.

Ще було одне цікаве дослідження, де екстракт валеріани чинить ефект на організм у дозі більше 100 мг. Щоправда, ЩО це за ефект, не вказано, то по-перше. А по- друге, якщо цей ефект є у дозуванні 100+, то чого її випускають по 20-30 мг?!
Знайшов у описі ефекти. Їх було багато, та я виділю два. Перший, і це не дивина, седативний (заспокійливий), а другий – тонізуючий, тобто збуджуючий. Ми вже з вами колись обговорювали це питання, що наша нервова система має два протилежних процеси: збудження та гальмування, вони можуть перебувати в балансі, що є в нормі. Але лікарські препарати діють виключно або на перше, або на друге...
Фармакокінетика не досліджувалася. Тобто, куди воно в організмі дівається і що робить, ніхто не з’ясовував.
"Інтєрєсно? Канєшна нєт!.." (с)
Їдемо далі... Препарат представлений у двох формах: крапельки та пігулки. Препарат у крапельках допомагає краще. У чому секрет, запитаєте ви? «70% етиловий спирт!» - відповім я. Він там, як розчинник. Така лікарська форма, у вузьких колах інтелігенції, має назву фунфирік... А ще рахування крапельок заспокоює... Хоча і рахування баранів перед сном наче теж допомагає. Але то таке...
До речі, а ви знали, що в інструкції до валеріани у пігулках, написано, що їх не можна змішувати з – увага! – алкоголем? Коментувати це я відмовляюсь, від слова зовсім...
Ну і ще аргумент... від "валеріанки" штирить котів. Дійсно в тому самому екстракті, є речовина актинідін.

Тепер власне слід підбити якісь розумні підсумки. Отже, щоб приймати валеріану, в неї потрібно вірити. Єдине, що може вам дати цей "препарат" - це ефект плацебо, характерний запах і можливість пригадати арифметику, рахуючи до 25 крапельок.
А серйозні хвороби лікуються серйозними ліками.
Щиро Ваш "поціновувач" радянського спадку #DrMozolok.
***
