З 24 лютого українці різко й безповоротно згуртувалися у кожному селі, місті й селищі. Всі масово почали шукати тканини зелено-коричнево-пастельних тонів, щоб плести маскувальні сітки. Волонтерство у Деньгах теж зародилося й почало рости в геометричній прогресії з першого дня війни – селяни плели сітки, зносили закрутки бійцям, пекли пиріжки.
- З початку російської збройної агресії допомогою для військових займається наш отець Роман, очільник Свято-Михайлівської парафії, розташованої у Деньгах. Він їздив селами, збирав продукти харчування, звозив до сільської ради, а там розподіляли й передавали на військові формування. Завантажували машини на Чернігів, - розповідає староста села Наталія Сергієнко. І підкреслює, що до збору продукції відразу долучилися всі селяни й підприємці Деньгів.
Очільник товариства СТОВ «Гранекс-Черкаси» Том Ван Гої за час повномасштабної війни відправив з Бельгії до Черкащини 8 фур з амуніцією для військових. Бронежилети, каски, розгрузки, плитоноски, інвалідні візочки, лікарняні ліжка з матрацами, засоби масової гігієни, памперси, дитяче харчування та ліки – далеко не весь перелік речей, які передав бельгієць.
- Працівниці їдальні тракторної бригади Оксана Сущенко і Лариса Валова з початку війни пекли пиріжки та готували гарячі обіди на 70 осіб. Тепер щоп’ятниці готують картоплю фрі й пиріжки, які відвозять бійцям, - розповіла Наталія Михайлівна.
Доброчинністю в Деньгах займаються ще дві місцеві мешканки - Оля Сергієнко й Таня Король. Спочатку дівчата допомагали на кухні, потім почали спілкуватися з іншими волонтерами з Києва й Тернополя. Тепер діляться інформацією та разом збирають кошти на необхідні речі для військових. В основному купують форму, наколінники, засоби гігієни. Амуніцію меценати передають із Польщі та Бельгії.
- Ми допомагаємо конкретним бійцям, які пішли на війну в першу ротацію і проживали якийсь час у нашому селі. У них практично нічого не було. Зараз хлопці у найгарячіших точках і ми постійно тримаємо з ними зв’язок, - розповідає Оля Сергієнко. – Нещодавно допомогли з авто - пікап для групи матеріального забезпечення. Більшу частину коштів зібрали самі хлопці, щось підкинули ми, кинувши клич у соцмережі.
Купувати авто поїхали у Гостомель, пофарбували в іншій області й передали на передову. Каже, наразі волонтерство знизилося на 95%, люди втомилися. Проте, дівчата не опускають руки, а й надалі збирають продукти, ліки та засоби гігієни.
Ми справжні, об’єднані однією думкою і прагнемо до однієї цілі. Більше 100 днів наші героїчні хлопці стримують противника й ми не маємо права зневіритися: лише максимально підтримувати бійців волонтерством, словом, ділом. Разом – переможемо!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
