За інформацією вчителя української мови та літератури Золотоніської зош №6, члена топонімічної комісії Надії МАКСИМЕНКО, Євген Чикаленко (1861-1929 р.р.) народився у рік смерті Т.Г. Шевченка. Це символічно, бо ці два великі українці віддали своє життя для порятунку української нації від її зникнення.
Ми мало знаємо про Чикаленка ,бо його життєвий подвиг замовчувався і в радянські часи , і в незалежній Україні. От якось забувають згадувати чоловіка, який першим ініціював скликання Центральної Ради, закликав Грушевського повернутися з Москви та її очолити, підготував ґрунт для Української революції, редагуючи і видаючи протягом восьми років за власний кошт єдину в імперії україномовну газету «Рада». Це видання будило, гуртувало та готувала українську інтелігенцію до національної боротьби .
Його коштом друкували свої книги В. Винниченко, М. Грушевський, був виданий 4-томний словник Б. Грінченка. Він заснував власний фонд підтримки українських письменників, матеріально допомагав І. Франкові, М. Коцюбинському, фінансово забезпечив будівництво Українського академічного дому у Львові. Ще написав 5 популярних брошур, де простою, зрозумілою мовою пояснив селянам премудрощі господарювання на землі. Наклад тих книжечок перевищив хіба що «Кобзар» Т. Г. Шевченка. А ще залишив по собі мемуари, листування, щоденник… Словом, був патріотом, інтелектуалом, щедрою душею!
На Черкащині у с. Кононівка (Драбівський район) мав понад тисячу десятин землі. Раціонально господарював на ній, закупивши американську техніку. Жив у власному маєтку. До речі, там на запрошення Є. Чикаленка відпочивав і творив свою новелу «Intermezzo» М. Коцюбинський. От умів і працювати, і шанувати таланти.
Забули про Є. Чикаленка і під час перейменування вулиць у Києві. На заклики до всіх українських телевізійних каналів розповісти людям про нього, відкликнувся лише Newsone, де його власник В. Рабінович висміяв ідею запропонованого перейменовування, сказавши, що Чикаленко – «это какой-то агроном…»
Та ні, то не просто агроном (хоч і в цьому можна бути великим). Це людина, що нагадувала українцям про національні витоки, нашу мову і пісню, про справжню історію.
Сто років тому Євген Чикаленко твердив, що головна проблема української нації в тому, що вона є “недоформованою”, бо імперія 300 років насаджувала все російське.
Як би радів великий українець , що сьогодні кожен із нас відчуває себе клітинкою великого національного організму, бореться за свою свободу, вірить і чекає Перемоги!
Якщо вже й не перейменуємо його ім’ям одну із золотоніських вулиць, то хоча б згадаймо… Він на це заслуговує!
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
