Мільйони людей втратили свій дім, вони тікали від нашестя окупантів, щоб вберегти себе і свої родини. Сьогодні у нашому місті живе майже 3000 (станом на на 26.05.2022) внутрішньо переміщених осіб. Їхні історії змушують не просто зрозуміти реалії війни, але й збагнути наскільки важливо цінувати те, що ми маємо.
Андрій та Тетяна, жителі одного зі східних міст України, які зараз проживають на Золотоніщині, вже не вперше діляться з нами своєю історією. Вони розповідають про те, що бачили на власні очі, що пережила їх родина з перших днів повномасштабного вторгнення. Їхні слова не потребують уточнення і деталей, адже ми всі розуміємо, як складно поїхати з дому без нічого і навіть не розуміючи куди, просто туди, де «менше слідів від танкових траків».
.
Про перші «прильоти», складні рішення, шлях до Золотоноші, мовне питання та інше - у нашому інтерв’ю.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
