11 років, проведених у школі – це важливий для кожної людини час. Не скільки освіта відіграє у цьому ключову роль, скільки той факт, що саме у цей період відбувається формування бачення подальшого життя, планів на прийдешнє та загалом розвиток особистості від малечі до майже повнолітнього віку.
Тож цілком зрозуміло, що випускники хочуть попрощатися зі шкільними роками належним чином, тобто шляхом повноцінного випускного. Дехто і не відчув би його відсутності, проте все ж, більшості кортить пройти і цей етап життя – без нього може залишитися відчуття недовершеної справи.
Проте обставини останні кілька років складаються вельми невтішні. Спершу пандемія Covid-19, яка викреслила 2 роки активного життя, позбавивши можливості проводити масштабні заходи. А наразі – повномасштабна війна.
Як розповідає начальниця Золотоніського відділу освіти Ольга Строкань, загальноміського випускного однозначно не буде. Насамперед, це пов’язано з тим, що наразі не рекомендовано збиратися великим натовпом понад 50 осіб – це може бути небезпечно з погляду на певні причини.
— Для випускних 4 та 9 класів зараз готують символічні відео, зафільмовані цікавинки із життя. А щодо 11 класів – вони ще не до кінця визначилися. По-перше, кожен з колективів буде вирішувати власний план дій і ніхто нікого не зобов’язує чинити за принципом «куди всі, туди і я». А по-друге, документи про отримання освіти будуть аж після 20 червня. Дехто щиро вірить, що до того часу можуть відбутися якісь зміни, - зазначила Ольга Миколаївна.
У випадку, якщо нічого не зміниться (а правильніше сказати – коли нічого не зміниться), у батьків будуть брати погодження і відбуватиметься офіційна, більш-менш урочиста процедура вручення документів. Найбільш ймовірно, що отримувати ці документи випускники будуть у різний час, аби, як вже зазначалося вище, уникати скупчень.
Українці протягом 8 останніх років у більшості своїй мало цікавилися війною. Всі про неї знали, майже всі розуміли її причини, хтось переймався більше, хтось менше, проте переважно кожна така думка завершувалася тезою «це десь там, далеко». Але ж фактично, люди мало зважали на те, що з 2014 року хтось не мав нагоди не те, що провести школу нормальним випускним, а вийти за хлібом, не наражаючи себе при цьому на небезпеку. Те ж саме стосується і територій, які окуповані або ж перебувають під регулярними обстрілами просто зараз.
Тому потерпіти, трішки притлумити свої апетити і обійтися без патетичних урочистостей та гучних бенкетів, працюючи на перемогу та виказуючи солідарність тим, кому не подарували такої нагоди – буде слушною думкою.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
