Здавалося б, що може зробити добре слово? Але ми знаємо на практиці, що воно звеличує, прославляє і лікує душі. А якщо до нього додати ще й добре діло?
Ми маємо пишатися своїми героями та героїнями, знати тих, хто не покладаючи рук піклується про земляків, людей з інших міст, внутрішньо переміщених осіб та всіх, хто потребує підтримки. Мова йде про волонтерів – людей, які абсолютно безкорисно готові віддати все на благо своєї країни, на допомогу своєму ближньому і на підтримку тим, хто втрачає віру у найтемніші часи.
Голова «Золотоніської спілки учасників АТО та волонтерів» Леся Шкурко розповідає:
- Перший дзвінок пролунав 24 лютого. Тоді ще ніхто нічого не просив, просто ділилися чого не вистачає. Але вже наступного дня ми почали активно діяти. Сотні дзвінків, безсонні ночі і забита турботами голова. У такі моменти волонтер не думає про себе, він не пам’ятає, коли їв, спав, що робив, але точно знає, що надійшов запит на розгрузки, комусь потрібні сітки, когось треба зібрати у дорогу.
З початку війни волонтери Золотоноші робили все, щоб забезпечити найнеобхіднішим і цивільних, і військових. Здається, згадок вистачить не на одну книгу, адже всі її герої та їхні вчинки мають бути згадані, і ніколи не мають стати втраченими спогадами.
- З перших днів почали плести сітки і шити розгрузки. Пам’ятаю день, коли член Спілки Ігор Козік звернувся з потребою саме розгрузок. Я звернулася до Олени Шаповал, яка з командою небайдужих містянок відгукнулися на прохання пошити розвантажувальні жилети. Допомагали шити усі охочі. Волонтерка Інна Шафорост з Черкас передала номер Віталія й Миколи Шинкаренків та Олександра Пилипенка (ТОВ «Віко Меблі») з Черкас, які безоплатно передали 150 метрів матерії для розгрузок і подарували 22 вже готових вироби, які були пошитті за нашим зразком. Подаровану тканину ми відвезли до Золотоніського ліцею, де наші майстрині почали роботу і забезпечили членів спілки та тих, хто потребував, 70 розгрузками.
Вони допомагають і зараз, наприклад, Любов Грасько допомагає відремонтувати пошиті вироби, замінити фурнітуру у разі необхідності. Родини учасників нашої спілки «Золотоніських учасників АТО та волонтерів» теж долучалися до роботи. Зокрема, ми вдячні й Ірині Марсаковій, яка теж прийшла на допомогу до ліцею. Першими розгрузками ми забезпечили Миколу Брежка, Анатолія Стригуна, Олега Мачульського, Сергія Скляра. Світлана Шарапа також пошила їм та іншим захисникам балаклави.
- Часом до Спілки звертаються за допомогою люди, які постраждали у зоні бойових дій і потребують підтримки та реабілітації. Надали Василю Качану психологічну допомогу, забезпечили йому й іншу підтримку: збирали продукти та речі разом із працівниками Золотоніської районної військової адміністрації, в транспортуванні допомагала наша волонтерка Олеся Симеліт. Саме вона допомогла дістатися Василю до волонтерки Олени Гавриш з Черкас, щоб відправити його в госпіталь до Білої Церкви.
Матеріальну й моральну допомогу надавала і секретар ради Наталія Сьомак. Ми навіть влаштували постійне чергування біля Василя. Ліда Брежко, Віктор Марсаков, Сергій та Оксана Фесенки, Олександр Тітов, Світлана Шарапа – всі по черзі знаходились біля нашого пацієнта, а Тетяна та Володимир Мірошники передавали продукти та різні смаколики.
Безпосередньо у стінах Спілки волонтерки готували стрічки для маскувальних сіток. Тканину збирали, де могли. Хтось купував, хтось приносив старі речі. Надія Скорик з «Водоканалу» приносила матеріали для сіток та речі для переселенців цілими клунками аби лиш допомогти. У такий складний час будь-яка допомога і підтримка була доречною. За допомогою місцевої волонтерки Тетяни Ващенко Спілка передала воїнам медикаменти в тероборону. До Спілки звернулася і родина Володимира та Валентини Ігнатенків з пропозиціями допомогти.
- Настав день, коли зателефонували з Чернігова – це був клич про допомогу. Виявилося, що люди втікали із зони активних бойових дій. Все було зрозуміло відразу. Волонтер Олеся Симеліт, з тримісячною дитиною на руках, прихистила в своєму домі жителів Чернігова. Пізніше Віталій Собко (табір «Максимум») допоміг відправити їх до Львова та Чернігова. Хтось вирішив повернутись додому, а хтось поїхати далі. Пан Віталій допомагає збирати посилки на передову з перших днів, також допомагає з переселенцями.
- Зараз ті дні згадуються інакше, якось забувся час, коли ми сиділи і обдзвонювали батьків, дітей яких мали евакуювати з Чернігова, щоб вивезти 300 осіб, але плани вибухнули разом із чернігівським мостом. Або коли приходили в гості до Оксани Червякової, яка організовувала дозвілля переселенцям, і ми сиділи в підвалі під гул сирен, але разом і під цікаву розмову. Зараз найяскравіше згадуються моменти саме наших розмов, взаємної підтримки. Головний спеціаліст управління служби у справах дітей Наталія Сенченко з Чернігова постійно допомагала і була на зв’язку. Ми так усі зблизилися за цей час, що момент, коли люди поверталися додому зачепив до сліз, але звісно, в наших очах була надія на нові зустрічі і радість, що люди повертаються до свого рідного дому.
Волонтери Спілки не перестають допомагати. Юрій Левчик передав дощовики для воїнів, працівники із відділу освіти, школи №1 та №2 передали голові ГО «Наш Батальйон» Віталію Скічко маскувальні сітки на передову, які він відправив нашим захисникам та захисницям. Юрій Федорюк та Артем Горошочок допомагають внутрішньо переміщеним особам. Також долучаються і волонтери – члени ГО «Черкащани». За словами Лесі Петрівни, якщо випадає нагода учасники Спілки заходять перепочити: попити кави й розказати про наболіле.
- Ми намагаємося підтримувати наших хлопців. Постійно вітаємо їх зі святами та ювілеями. Ми не забуваємо піклуватися і про пам’ятник героям АТО у Золотоноші, почали облагороджувати територію: приходимо і приносимо квіти, прибираємо, насаджуємо рослини. А біля Спілки, до речі, висаджуємо власні «Сади Перемоги», допомагають у цьому Микола Брежко, Володимир Дмитренко, Ліда Брежко, Світлана Шарапа, Олександр Тітов, Віктор Марсаков, Андрій Доронін, Володимир Савельєв. Днями ми будемо висаджувати квіти біля пам’ятника разом із працівниками ПП «Базис Плюс».
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
