Пам’яті жертв геноциду та етноциду народу
кримських татар 18-21 травня 1944 року
1944
Депортація кримських татар — геноцид, складовою частиною якого було насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — з Криму, здійснене упродовж 18-21 травня 1944 року, а прибуття ешелонів закінчилося 4 червня 1944; один зі чисельних злочинів радянського тоталітарного режиму.
Загалом під «етнічну чистку», як називав це Сталін, потрапили 191 044 кримських татар, а за даними самоперепису, проведеного Національним рухом кримських татар, — 423 100. Під час виселення і в перші роки після нього загинуло від 27%, згідно з офіційними даними НКВС, до 46,2% депортованих.
Радянський союз будував свою внутрішню політику на залякуванні та домінуванні партійних поглядів, які нав’язувалися громадянам змалечку. Всі ті народи – для яких СРСР був звичайнісінькою в’язницею, – які чинили спротив (навіть не фізично, а на ментально-культурному рівні) – за цією політикою повинні були знищуватися або ж «проріджуватися». Таким чином відбувалася боротьба з інакодумством.
Так само чинили з будь-ким, хто на думку партії становив загрозу. Опісля – вивільнені від небажаних осіб території заселялися, зокрема – росіянами. Таке ж сталося і з українським Донбасом, ще в далекі роки, коли ми були у складі СРСР – українців виселили в Сибір, засуджували до страти чи до таборів і на їхнє місце селили людей іншої національності.
Політика передбачала, що якщо перемішати народи і нації, ці зв’язки матимуть настільки невиразні межі, що неможливо буде будь-коли, аби бодай якась частина територій відкололася чи ж підняла повстання. Власне те ж саме спіткало і кримських татар, проте у значно більших масштабах за один раз.
Після депортації почалося перейменування кримськотатарських назв сіл, районів, міст: всього перейменовано близько 1300 населених пунктів Криму (приблизно 90% від усіх топонімів). Тобто звичайнісінька окупація, з винищенням культури, символіки та історії, яку українці бачать у 2022 на своїх землях. 1945 року скасовано національно-територіальну автономію кримських татар — Кримську АРСР, а на її місці утворено Кримську область, куди почалося масове організоване переселення слов'янського населення (в основному з РРФСР: Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей). Аналогічно – 2014-2022 роки, коли безліч росіян оселилося у нашому, в українському Криму.
2014
Тож, як у 44-му подібним промислом займався Союз, так у 2014 «смаглі павтаріть» його нащадки – як територіальні, так і спадкоємці усіх принципів, поведінки та політики. Росія. У 2014, через 70 років після однієї трагедії, вони знову позбавили кримчан і зокрема кримських татар батьківщини. Так, вони не депортували їх, але привезли чужі прапори, правила, мову і грошову валюту та багато чого іншого, тобто відібрали те, з чим вони жили скільки себе пам’ятали. А це рівнозначно з депортацією, хай і не фізичною. І знов-таки, як у тому ж 1944, півострів почали заселяти «слов’янами» з російської федерації.
Час би був світу нарешті збагнути – російські терена, хай би хто сидів на престолі, що ними править (Сталін, чи путін – байдуже), ніколи не змінюються. Це завжди загарбники, варвари та ті, хто понад усе полюбляють час від часу влаштовувати геноцид сусіднього народу. І навіть після 1944 і 2014 цивілізованим країнам знадобилися докази, аби зрештою розпочати боротьбу. Росія ці докази, на жаль та на горе українців, у 2022 надала у повному обсязі.
2022
Як тоді депортували кримських татар, так наразі звозять до фільтраційних таборів українців зі східних та південних земель, що опинилися під окупацією. Проводячи «чистки», росіяни відправляють наших громадян у найвіддаленіші закамарки того, що вони називають країною.
Здебільшого це економічно депресивні регіони, такі як Сибір, Алтай, Далекий Схід, Північний Кавказ – зокрема до Чечні, Дагестану та Інгушетії. У людей відбирають телефони, документи і натомість видають або якісь тимчасові папірці, або ж взагалі залишають ніким у юридичному плані.
За повідомленнями Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, з початку повномасштабного вторгнення в Україну, на територію росії та окупанових районів Донецької та Луганської областей було примусово вивезено близько 1,2 млн (станом на 13.05) громадян України.
Якщо боротися з тим, що окупанти депортують людей, майже неможливо – вони не дотримуються ніяких правил, звичаїв війни, конвенцій тощо, – то у питанні юридичного підтвердження особи – вихід є.
Як максимально убезпечити себе, опинившись в руках окупантів
У тому випадку, якщо вас, чи вашого родича, знайомого тощо, забрали до фільтраційного табору і перенаправили згодом на територію росії, слід насамперед намагатися зберегти будь-які документи. Заховати їх у шкарпетку, чи у взуття, куди завгодно, де їх вірогідність їх виявлення нижча. Також слід подбати про власну безпеку, а це означає, що доведеться «знести» весь телефон: всі дані, месенджери, переписки, нотатки і таке подібне, тобто все те, що може викликати у окупантів підозри чи просто бурхливу реакцію на вашу політичну позицію абощо.
Але обов’язково необхідно намагатися зберегти сім-карту, всіма способами. Це допоможе вам у подальшому, адже навіть якщо телефон заберуть, завдяки картці буде нагода з будь-якого іншого пристрою поновити всі документи у застосунку «Дія». Для чого? Все просто: окрім підтвердження особистості для майбутньої можливості забрати вас назад в Україну, деякі сусідні з росією держави все ще дають можливість перетинати свій кордон нашим громадянам за внутрішнім паспортом (тобто – без закордонного). Ці країни - Литва та Грузія. Також можна намагатися, особливо якщо вас відправили у росії до притомних родичів, за їхнього сприяння покидати територію агресора через кордон з іншими третіми державами.
Але найкраще – не дотягуйте до окупації. Не думайте, що якщо ви лишаєтеся вдома, у своїй оселі, то вона стає невразливою до ракет чи інших обстрілів, а також навіть не намагайтеся вірити у щасливі будні під окупацією та добродушність агресора: щойно виникає нагода – покидайте потенційно небезпечний простір у напрямку підконтрольної і відносно безпечної території України. У тилу ви принесете користь державі, а в окупації – станете заручником в руках окупантів і будете гальмувати просування ЗСУ, фактично зв’язуючи руки.
Поточний рік однозначно згодом назвуть таким, у якому поклали початок кінця росії. І щиро кортить вірити, що саме українці, здолавши всі перешкоди та поборовши негаразди, зрештою зроблять так, що більше ніколи не буде у жодній країні, яка є сусідом рф, ні свого 1944, ні свого 2014, ні свого нового 2022.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
