У День Святого Миколая відбулося відкриття картинної галереї золотоніського художника-самородка Сергія Лободи. У двох залах Золотоніського районного Будинку культури розміщено більше сотні робіт, кожна з яких має свою цікаву історію. Картини зібрані за тематикою: графіті – тварини, пейзажі, портрети; малюнки на полотні – натюрморти, пейзажі, квіти. Вони розвішані на стінах до самісінької стелі, деякі вмостилися на мольбертах, ще частина – на підвіконні.
Ім’я талановитого майстра пензля для Золотоноші не нове. А от зібрані і систематизовані роботи, виставлені для вільного доступу відвідувачів, власна картинна галерея і художник, котрий водночас є гідом, це звичайно – диковинка.
- Ще до офіційного відкриття до залу зайшов молодий чоловік, − розповідає Сергій. – Він уважно вдивлявся в кожну з картин. Особливо в пейзажі-графіті. За кілька хвилин привів дружину, яка теж зосередила свою увагу на них. А потім радісно вигукнула: «Це краєвид з Ніноччиного моста, правда?» Пара мешкає в Черкасах. Мабуть, серед тієї природи вони виросли.
Ледь ступиш на поріг картинної галереї і поринаєш в атмосферу затишку, спокою, благодаті і зацікавленості. Око вихоплює знайомі куточки рідної Золотоноші та заміських просторів. Ось каштани біля ветколеджу, початок вільхівського лісу, тихе плесо дібрівських ставків, виямка за залізницею на околиці міста, фонтани з маками на передньому плані, розквітлі петунії на клумбах-циліндрах, криниця над джерелом у Красногірському монастирі. За мить відвідаєш багато милих душі місцин.
Усі роботи олівцем, як пояснює Сергій, виконані з натури. Там побачив собачку, що мирно чекала господаря, там запала в око домашня улюблениця, що ніжилася в ліжку…
- Та ні, − заперечує, − оцю мавпочку малював із фото. Вона у мене асоціюється з молодими дівчатами, які спотворюють себе ботексом та пірсінгом. Я – за природну красу.
– Якось ще в дитинстві не встиг виконати завдання вчителя з образотворчого мистецтва. Заснув. Вранці взяв альбом, а там ліс із зайчиком і лисичкою намалювала мама. Так по-справжньому, наче в 3Д-вимірі. Ніхто й не підозрював, що у неї такий хист. Завжди мала домашні клопоти, роботу, зайнятість.
Під час служби у правоохоронних органах постійно мав під рукою блокнот та олівець. Точні замальовки відбитків слідів ставали у нагоді при розслідуванні кримінальних справ. Три роки тому, уже будучи на пенсії, опинився на межі життя і смерті. Потрапив на лікарняне ліжко у Черкасах. Коли найстрашніше лишилося позаду, дарував кожній санітарці та медсестрі щодня квіти. Ні, не куплені чи вирвані на клумбі, а втілені на папері. А потім перейшов на портрети.
- Мене помістили у VIP-палату, − сміється, пригадуючи. – Щоб ніхто не заважав і не відволікав від створення ескізів. Доходило й до смішного: медперсонал ображався, чому ту намалював, а мене ні.
Сергій Лобода – самоучка. Він багато взяв для себе від дипломованого фахівця Євгенія Кутенкова під час роботи над оформленням церкви у Піщаному, де вони разом з його батьком Олександром виконували розпис храму. Саме Євгеній навчив, як розкладати фарби на палітрі, як їх змішувати для отримання бажаних холодних і теплих тонів та напівтонів.
Комфортно почувається Сергій Олександрович у новому приміщенні. Як зізнається, про такі хороми і не мріяв. До цього тулився у будівлі станції юних техніків. Коли вона перейшла на баланс іншого власника, орендна плата зросла, а умови погіршилися: відключили опалення. Від сирості деякі картини покоробило, інші втратили свій початковий вигляд. Влітку звернувся до колишнього міського голови Віталія Войцехівського з проханням виділити якусь кімнатку.
А ще Сергій в захваті від сусідства з Молодіжним простором. Саме золотоніська молодь на чолі з Оксаною Червяковою допомогла в організації офіційного відкриття картинної галереї. Вони запросили талановитих учнів дитячої школи мистецтв разом з директором Ігорем Путинцем. Це додало події урочистості і помпезності.
У розмові ми зачепили матеріальну складову, адже полотно, рамки, мольберт – задоволення не з дешевих. Пенсії, звичайно, на такі витрати не вистачає. Основним спонсором виступає дружина Олена.
- Роботи свої не продаю, бо це частинка мене самого, − ділиться. – Кожна з них мені дорога.
Щовівторка Сергій Лобода на волонтерських засадах вчить азам образотворчого мистецтва діток з особливими потребами.
Картинна галерея Сергія Лободи працює щодня за адресою: м. Золотоноша, вулиця Театральний проїзд, 14, районний будинок культури, другий поверх. Завітайте й доторкніться душею до неземної краси, створеної руками нашого земляка. Бо передати побачене написаним дуже тяжко.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити.
