25 грудня 2015 року було ухвалено рішення про створення Зорівської об’єднаної територіальної громади. За процедурою необхідно було, щоб Центральна виборча комісія призначила день виборів. Але складність полягала в тому, що до прогресивної Зорівської сільської ради, куди входили села Зорівка і Чернещина, мали намір доєднатися чотири населені пункти сусіднього Драбівського району: Мехедівка, Вершина Згарська, Богданівка і Квітневе. На той час у законодавстві ця норма була відсутня. Пройшло 2 роки, доки Зорівська сільська рада, в числі інших 30 подібних в Україні, дочекалася рішення ЦВК. Вибори відбулися у жовтні 2017 року. Ця дата фактично й стала днем народження Зорівської ОТГ.
Чим живе громада сьогодні – здобутки і перспективи
Населення громади складає 2 тисячі 300 осіб. Адміністративний центр розташований у селі Зорівка. Донедавна керівництво ОТГ містилося у конторі СТОВ «Нива», віднині займає частину будівлі ФАПу. Навколо – вимощені тротуари та розбиті клумби. Та найбільше, що вразило, три прапори, що дружно майоріли вгорі. Один – Державний стяг України, другий – полотно Євросоюзу, а третій – прапор Зорівки.
Дітей шкільного віку - 214. У Зорівській загальноосвітній школі навчається 145 учнів, у Мехедівській - 29, працює Богданівська початкова школа. Як розповів голова громади Юрій Гунько, за новими критеріями кількість дітей шкільного віку в ОТГ повинна бути 250 осіб, а дошкільного - не менше 100. У жовтні нинішнього року відбулася сходка мешканців сіл Хрущівка і Лукашівка, що входять до Хрущівської сільської ради. Селяни вирішили доєднатися до Зорівської ОТГ. Оскільки це географічно вигідно, та й сусіди вже мають 2-річний досвід господарювання. Для створення опорної школи необхідна умова: проектна потужність навчального закладу повинна бути не менше 250 учнів. Цю позицію виправдовують 2 школи - Зорівська, де може навчатися 400 дітей, і Хрущівська, що може охопити освітнім процесом аналогічну кількість школярів. Отже, це нововведення ніяким чином не впливає на виважене і впевнене плавання потужного судна, ймення якого - Зорівська ОТГ.
Бюджет громади складає 24 мільйони гривень, з яких 17 – власні надходження. З них доводиться перераховувати кошти відповідно до горизонтального вирівнювання бюджетів інших громад. У 2016 році ця сума складала 800 тис. грн, у 2017 - 1 млн 200 тис., у минулому – 1 млн. 700 тис. Як пояснює Юрій Гунько, ці кошти потрібні й самим. Але через базові громади, де дохід на одного жителя ОТГ нижчий, відбувається їхня дотація. От і хочеться, щоб ця реверсна дотація залишалася на місці, у власному бюджеті.
Сформовані необхідні відділи. Серед них – комунальне підприємство, основна функція якого: водопостачання, благоустрій, обробіток городніх ділянок. Наразі розробляється програма вивезення твердих побутових відходів. Задля цього відведена ділянка для сміттєзвалища, вже виготовлений паспорт та інша необхідна документація. Для реалізації планів придбана необхідна господарська техніка: три трактори, подрібнювач гілля, пожежний спецавтомобіль. Суттєву допомогу в поповненні матеріально-технічної бази громада має від ТОВ «Кернел». Завдяки співпраці з цим товариством Зорівська громада отримала частину автогаражів на території Мехедівки, де базується нині комунальне підприємство. Створено 10 робочих місць, що є досить актуальним для селян. Від них отримали й бензовоз, який перефарбували у червоний колір, провели технічний огляд і таким чином мають власне пожежне авто. Його необхідність продиктована віддаленістю від найближчих районних центрів – Золотоноші та Драбова. І хай не трапляється ніякого лиха, та з ним надійніше. Заради заощадження коштів на опалення усі об'єкти інфраструктури переведені на твердопаливні котли. У них використовується щепа – продукт переробки гілля у подрібнювачі. Заодно й розчищаються зарослі обабіч доріг.
Миколаївський подарунок школярам
День Святого Миколая став великим святом та визначною подією для всієї громади: діти нарешті отримали шкільний автобус. Його чекали довгих три місяці. Він конче необхідний для підвозу учнів із Богданівки, Мехедівки, Верхньої Згарі до Зорівки. Такий транспорт громада придбала у минулому році за власні кошти – 1 млн. 300 тис. грн. Але у ньому під час обкатки сталася пожежа, і він згорів повністю. Пожежні із Золотоноші прибули надто пізно. З’ясування причин займання триває й досі. Але як бути школярам? Керівництво ОТГ у якості виходу із ситуації обладнало інше авто для перевезення дітей. Школярі із Богданівки та Мехедівки вже о пів на сьому мали бути готовими до відправлення у школу. Доставивши їх до навчального закладу, водій поспішав у Вершину Згарську за іншими учнями.
Новий автобус допомогла придбати Черкаська обласна держадміністрація, виділивши з бюджету 50% вартості транспорту. Ціна його вже зросла до 1 млн 800 тис. грн. Вагомий внесок для виділення коштів зробили колишній перший заступник голови Черкаської ОДА Тарас Висоцький та депутати обласної ради - Вадим Гайович, Володимир Доманський, Євгеній Курбет та начальник Департаменту освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Валерій Данилевський.
На таку довгоочікувану подію до Зорівської школи поспішило чимало місцевих жителів. Юрій Гунько привітав усіх присутніх зі святом і подякував керівникам усіх рівнів за підтримку. Отець Ігор місцевої Свято-Миколаївської церкви прочитав молитву та освятив транспортний засіб. А далі розпочалася фотосесія – класом і поодинці в салоні автобуса. Кожному хотілося сфотографуватися саме за кермом новенького транспортного засобу. Задля креативнішої світлини старшокласники не полінувалися навіть переодягнутися у казкові костюми.
Екскурсія до віддалених сіл
Кореспонденту Золотоноша.City випала честь проїхати у новенькому автобусі, де ще пахло заводською фарбою і висіли різнокольорові кульки. Водій Григорій Литовченко відповідально і ретельно натискав на кнопки, слідкуючи за роботою механіки. Дорога пролягла до Мехедівки та Богданівки. Шлях був місцями не з легких - вибоїни, заповнені калюжами, та ділянки, що конче потребували ремонту. Та, незважаючи на це, дуже вже кортіло побачити, як живеться у віддалених від центру громади селах. Чи й справді основні кошти вкладаються у благоустрій центральної садиби, як мусують цю думку деякі місцеві посадовці, а на периферії – як доведеться?
У Богданівському дитячому садочку – обідня пора. Тут солодко спала малеча, роздивляючись кольорові сни. Їм було комфортно і зручно відпочивати у теплій спальні, де виховательки дбайливо прикріпили до штор фіранки, аби не дошкуляло грудневе (!) сонце. Встановлений твердопаливний котел відмінно справлявся з поставленою задачею. А ще вразив просторий спортивний зал, «напханий» усім необхідним інвентарем. Про рукотворну українську світлицю можна розпочати окрему тему. Висновок один: про підростаюче покоління тут дбають по-батьківськи. На дбайливо доглянутій території садочка – маса чудових витворів рук. Використовуючи природні матеріали, з душею обладнали вихователі та батьки.
Не менш охайно і по-господарськи - на території Мехедівської школи. Вчителі і діти, що вийшли на розглядини нового автобуса, чемно віталися. Це властиво тільки сільським мешканцям: зичити здоров’я навіть чужим, незнайомим людям, котрих зустрічають на своїй території.
У цьому році у Мехедівці запрацювало некомерційне комунальне підприємство «Мехедівська амбулаторія сімейної медицини».
У планах очільника громади Юрія Гунька – поповнення транспортного парку, збільшення надходжень до бюджету, поточний ремонт доріг, благоустрій тощо. Усіх перспектив і не перезвати. Однак, дивлячись на вже пройдений шлях і багаж реалізованого, переконана: у Зорівської громади всі мрії – матеріальні.
