Ми бачимо, що після спалаху коронавірусу, світ уже почав змінюватися, як змінювався після пандемій чуми, революцій, двох світових воєн тощо. І всі розуміють, що таким, як раніше, він вже не буде. Хороша новина у тому, що подібні глобальні повороти, разом з негативними економічними наслідками, несли за собою потужніший розвиток людства і пробудження свідомості людей.
Тож, усе пізнається в порівнянні. Нині, коли триває другий місяць карантину, це особливо помітно. Нам не вистачає живого спілкування, зустрічей з друзями, прогулянок тихими вулицями міста, далеких подорожей.
Золотоноша.City поцікавився у золотонісців, що вони зроблять одразу після закінчення карантину, куди підуть чи поїдуть, з ким зустрінуться.
Володимир Короленко:
- Поки що не знаю, бо думки зайняті роботою. Усі мої домашні на карантині, а я працюю. Наше підприємство не припиняло роботу, ми виробляємо продукцію підвищеного попиту для профілактики ГРВІ, тож відпочинок у мене ще попереду.
Віка Ївженко:
- Працюю вчителем, наразі дистанційне навчання потребує великих зусиль і відповідальності. Як тільки завершиться навчальний процес, відразу куплю квиток на потяг у будь-якому напрямку. Я люблю подорожувати, тож хочеться розвіятися. Друга моя поїздка буде у Львів.
Віктор Телятник:
- Мені б дуже хотілося піти на природу з друзями, щоб надолужити спілкування. Зараз це моя заповітна мрія. А ще порибалити, посмажити шашлики. Я вже з нетерпінням чекаю на спад епідемії і завершення карантину, щоб прогулятися містом з найріднішими людьми і повеселитися.
Людмила Теницька:
- Карантин дуже напружив, хочеться від усього цього відпочити. Я видихну з полегшенням, якщо це нарешті закінчиться, щоб мати змогу вийти з дому і з кимось поспілкуватися, побачити людей, зустрітися з друзями. Я - пенсіонерка, тож домашніми справами займалася до карантину і впродовж нього. І ця робота, на жаль, не закінчується. Ще важливо, що зроблю, піду у поліклініку, щоб виписати рецепт. Відвідувати базари і магазини великого бажання не маю.
Олена Донець:
- Піду на роботу, а потім відвідаю рідних. У мене троє дітей, зі старшим займаємося уроками на дистанційному навчанні, а з меншими малюємо, гуляємо у дворі.
Лідія Тогобіцька:
- Відразу ж піду на прогулянку в парк, щоб помилуватися могутніми кронами дерев, зарядитися їхньою енергією. У парку мені завжди затишно і спокійно.
