Домовлена і запланована наша розмова з начальником Золотоніського відділу поліції Богданом Горбачовим переносилася кілька разів. Причини на те були об’єктивні: його терміновий виїзд на місце ДТП на Чорнобаївщину, незапланований візит на Драбівщину, офіційне зібрання з представниками силових структур міста, виклики в Головне управління Національної поліції у Черкаській області.
Та ми не звикли пасувати перед труднощами. І вже після серпневих свят таки зустрілися з очільником поліцейських Золотоніського району. Які першочергові завдання ставить перед собою та підлеглими новий керівник, з якими труднощами довелося зіткнутися на посаді і чи не лякають його перші розчарування, чи безпечніше будемо почуватися у рідному місті – про це у інтерв’ю для Золотоноша.City.
Для золотоніської спільноти стало неочікуваним ваше призначення на посаду начальника місцевого відділу поліції. Чим ви поясните вибір саме вашої кандидатури.
Я вдячний своєму керівництву за надану довіру. Хочу запевнити: з поставленими переді мною задачами справлятимуся з честю. Маю досвід роботи оперуповноваженого в УБОЗі, працював начальником сектора державної служби боротьби з економічними злочинами, виконував обов’язки начальника кіберполіції Черкащини та очолював відділ управління карного розшуку ГУНП у Черкаській області. Можливо, саме цей послужний список і зіграв вирішальну роль.
Чи очікує золотоніських правоохоронців кадрова ротація? І чи не домінуватиме при цьому закон «кум, сват, брат»?
Так, кадрові зміни на часі. Головним аспектом у відборі заступників є їхня професійність, досвід і відданість мундиру. Заступник з громадської роботи – Руслан Дяченко. Це нова людина у Золотоноші. Його кандидатура вже затверджена керівництвом області офіційно. Заступник з кримінальної поліції – Юрій Филь – місцевий, працює у карному розшуку з 2000-го року. Наразі він проходить атестацію, а потім – призначення. Заступник зі слідства – начальник слідчого відділу залишається Олександр Матвієнко.
Юрій Филь – оперуповноважений карного розшуку, знає досконало оперативну обстановку у місті, у районі. Володіє інформацією про осіб, схильних до вчинення злочинів, всіх їх він знає в обличчя, їхні характери, поводження в побуті, на що вони здатні. Це неоціненний набутий багаж, тому ця людина повинна очолювати оперів та розкривати тяжкі і особливо тяжкі злочини. Боротьба з наркотиками, пограбування, розбої - за все повинна бути відповідальність перед законом. Моє особисте бачення і принципова позиція: особи, що скоїли правопорушення, мають бути в місцях позбавлення волі. Бо гуманне ставлення суду, демократичність кримінально-процесуального кодексу тільки зводить нанівець всі наші зусилля.
Чому через деякий час після затримання підозрюваний знову «прогулюється» вулицями міста? Можливо, для правоохоронців треба організувати «лікнеп» з документознавства?
Крадіжка – специфічний вид злочину. Існують різні види крадіжок. Більш кваліфіковані – з проникненням до житла. Це тяжкий злочин. На початку серпня ми затримали групу осіб, яка носить міжрегіональний характер. Злодії діяли на території Київщини: Бровари і Броварський район та Черкащини: Канівщина, Золотоніщина. Їх ми «вели» 2 тижні, використовуючи відомі нам методи і способи. Взяли «на гарячому». Зараз затримані у СІЗО, їм обрано міри запобіжних заходів. Лише жінці, котра має малолітніх дітей, суд виніс рішення – тримання під домашнім арештом. Усі особи неодноразово засуджені, діяли професійно, мали з собою знаряддя для злому дверей, замків. Працювали «за наводкою» місцевого жителя, який також неодноразово перебував в місцях позбавлення волі. На рахунку угруповання 9 квартирних крадіжок.
Добігає кінця перший місяць з часу вашого призначення на посаду очільника відділу, що не влаштовує вас особисто в роботі золотоніських правоохоронців?
Мене не задовольняє підхід до виконання своїх службових обов’язків частини підлеглих. Чим це пояснити? Їхньою деморалізованістю? Немає іскорки в очах, не проявляють ініціативи, не хочуть працювати. Приходять з рапортами про звільнення чи переведення. Але ж у цивільному житті теж нелегкі заробітки, взявши для прикладу титанічний щоденний труд фермера чи вантажника. Вважаю, держава достойно оцінює працю поліцейського. Її не зрівняти із заробітками у Польщі, куди всі рвуться останнім часом. Тому переконую залишитися в органах. Адже новачка треба вчити щонайменше 3 роки, і то це – не профі. Професіоналами стають, маючи 10-річний стаж. Тож одна з моїх задач – зберегти колектив. За розкриття злочину оперуповноваженим, патрульним чи дільничним обов’язково подаю клопотання вищому керівництву про їхнє преміювання. Хто не хоче працювати, отримує дисциплінарні стягнення, позбавляється матеріального заохочення.
Часто до нашої редакції звертаються за допомогою містяни, щоби розповісти про пограбування, пошкодження майна тощо. На питання: «Чому не подаєте заяву до поліції?» відповідають: «А толку!» Як ви можете це прокоментувати?
Спробую пояснити чому склався такий стереотип. Є кримінально-процесуальний кодекс, є кримінальний, є цивільний, а є цивільно-процесуальний. Люди не можуть розмежувати ці поняття. Наприклад, позика грошей. Ми не структура, яка може силою забрати кошти в однієї людини і повернути іншій. Є відповідний порядок: злочин, визначення складу злочину, внесення його до ЄРДР і проведення слідчих дій.
Злочинів багато, і ми не можемо фізично охопити всі розкриття. Працівників карного розшуку також згідно зі штатним розписом небагато. Це – наслідки буденності, де основна ставка - на патрульну поліцію. Безперечно, це велика допомога нам, оперативникам, бо вони першими прибувають на місце події. Доки збереться слідчо-оперативна група у повному складі, патрульні можуть на місці навіть затримати особу. Ріст злочинності поступово спадає. Це радує. Звісно, злочинність у суспільстві була й буде, але необхідні профілактичні заходи для її зниження.
Навесні Золотоношу збурило жорстоке побиття продавчині магазину на Дібрівській. На якому етапі розкриття цього злочину?
Зібрані відповідні речові докази, проводяться експертизи. За результатами експертиз будемо мати об’єктивну картину. Дослідження об’ємні і досить тривалі по часу, проводяться тільки у Києві, куди надходять аналогічні матеріали зі всієї України. На початку вересня ми вже матимемо результати, від яких залежать наші подальші дії.
У місті процвітає торгівля наркотичними засобами, поняття «закладок» ні для кого не секрет. На минулому тижні мало місце відкрите вживання «зілля» на літньому майданчику одного з розважальних закладів. Що Ви можете сказати з цього приводу?
Так, під час проведення профілактичних заходів названий факт дійсно мав місце. Це ганебний випадок для нас, коли коїться таке свавілля молоді. Спуску не буде. Мене це непокоїть як оперативного працівника, як начальника цього відділу. «Під прицілом» торгівля наркотиками та підакцизними товарами, зокрема сурогатом. За реалізацію сурогатного алкоголю вже складені протоколи на двох продавчинь – одна з Чорнобою, інша із Золотоноші. Переконаний, всі біди від алкоголю і наркотиків: у стані сп’яніння вчиняється переважна кількість побутових злочинів і порушення громадського порядку. Даю гарантію, що у Золотоноші ми поборемо проблему із закладками.
Якими здобутками ви можете похвалитися за перший місяць керівництва?
Ми документуємо збут наркотичних засобів, у нас розкриті всі пограбування – жодного «висяка» по них. Хочу ввести таку тенденцію. Є злочинці-гастролери. Тож будемо проводити відпрацювання по околицях міста, по селах, залучаючи додаткові поліцейські екіпажі. Особлива увага районам з підвищеною криміногенною обстановкою. Спільні відпрацювання з Драбівським, Канівським, Чорнобаївським підрозділами.
Дільничний інспектор у селі повинен знати все до найменших дрібниць: заїхала чужа машина – до кого, чого, хто.
Чому заяви громадян іноді перекваліфіковуються у звернення? Це напрацьований спосіб не відкривати справу?
Про такі випадки чую вперше. Записав і буду розбиратися.
Як налаштовані на співпрацю з органами місцевого самоврядування?
Я – за конструктивний діалог. Ми повинні допомагати один одному у рамках наших повноважень. Буду звертатися і до міської ради, і до районної за матеріальною підтримкою для осучаснення технічної бази відділу. Це, в першу чергу, безпека громадян.
У серпні, під час оформлення ДТП, один з власників транспортного засобу вдарив в лице поліціянта. Чи повинен був він якось зреагувати у відповідь? Чи не обмежують закони працівників поліції у застосуванні спеціальних засобів примусу?
Наведений Вами приклад, на жаль, не рідкість. Ці особи були затримані в порядку статті 208 КПК України. Група 20-річних молодиків ганяла на КП діджея. Два поліціянти не могли з ними впоратися. Один з них отримав удар у висок. Гематома, госпіталізація. Дякувати Богу, без ускладнень. Співробітники правоохоронних органів проходять тренінги. Трапляється між нашим братом всякого: і лихословлять, і перегинають палку. У таких випадках раджу звертатися до мене особисто. Буду розбиратися. Не подивлюся на брак кадрів – покажу на двері. Таким серед нас не місце.
Чи не розчарувалися за ці кілька тижнів на призначеній посаді?
Ні, абсолютно. Звичайно, посада нова, йде багато нервового напруження. Вимагаю від підлеглих мати бездоганний вигляд форменного одягу. Це дисциплінує, зобов’язує. Тих, кому мої вимоги не подобаються, не тримаю. На їхнє місце прийде людина зі стержнем, у якої горять очі і є нестримне бажання працювати, розкривати злочини. До таких я відношу себе. Кабінетна робота мене обтяжує. Я постійно на виїздах: то під Чорнобаєм, то у Піщаному, то у Драбові. Така мобільність, вірю, дасть позитивні результати в нашій роботі. А я і моя команда на це налаштовані.
