У медичній галузі лікарка Людмила Супрун – понад 40 років. Все життя пропрацювала в інфекційному відділенні дитячої лікарні. Кожен її день розписаний по годинах. Каже, що роботи вистачає, було б тільки здоров’я. Занепокоєння у неї викликає те, що зростає кількість інфікованих на COVID-19. Про це ми й поговорили з Людмилою Супрун.
Для Людмили Супрун усе почалося зі столичного медичного училища, куди вона вступила після закінчення золотоніської школи. Потім було навчання у Київському медичному інституті, де вона здобула спеціальність педіатра. Після цього повернулася до Золотоноші. І відтоді не змінювала жодного разу місце роботи, працюючи в інфекційному відділенні дитячої лікарні. Паралельно опанувала ультразвукову діагностику. Вже 18 років проводить УЗД-обстеження головного мозку новонародженим, органів черевної порожнини, сечостатевої системи, щитоподібної залози. Окрім прийому і діагностики, має ще й чергування по відділенню. У відділенні та УЗД-кабінеті лікарка працює на пів ставки.
– Наразі важко працювати з людьми, бо чомусь всі вважають, що лікарі − всесильні. Я і в Чорнобилі була, і зараз без вагань працюватиму з хворими на коронавірус. Педіатрія − дуже складна галузь, бо треба працювати і з батьками, і з дитиною, яка інколи не може сказати, де болить, – каже пані Людмила.
Лікарка розповідає, що багато її пацієнтів вже виросли, приводять на прийом вже своїх діток. Пригадує, як працювала у педіатричному відділенні, яке було ще у старому приміщенні районної лікарні, де зараз розташований пенсійний фонд. На першому поверсі була дитяча поліклініка, на другому − стаціонар.
– Запам’ятався також перший трагічний випадок у моїй лікарській практиці. Дівчинка отруїлася грибами. На жаль, не вдалося її врятувати. Ще пригадую, як боролися за життя дитини вагою 900 грамів. Маля залишили батьки, я просила їх, щоб забрали його додому, але ті відмовилися. Зараз дівчина вже виросла і проживає у США. Виходжували також немовля, яке важило усього 600 грамів! Цей випадок також закінчився хепі-ендом. Доводилося рятувати і семирічного хлопчика, який отруївся алкоголем. Наразі він має вже свою родину, – говорить лікарка.
Особливості роботи дитячого інфекціоніста під час карантину
Дитяче інфекційне відділення Золотоніської районної багатопрофільної лікарні наразі переобладнують для лікування пацієнтів з коронавірусом і готують медперсонал до роботи в умовах другої хвилі пандемії. Раніше кожна дитина з інфекційним захворюванням перебувала в окремому боксі. Тепер же там лікуватимуться хворі на COVID-19. У бригаді лікарів, які працюватимуть з інфікованими, є і Людмила Супрун. На жаль, ситуація з коронавірусом у Золотоноші досить тривожна. Бо серед інфікованих є і діти. У місті було два такі випадки. На щастя, у дітей була легка форма, і вони вже видужали.
– У період пандемії ми працюємо у такому ж режимі, як і медики всієї України. На жаль, коли разом із поширенням коронавірусу накладаються ще й сезонні захворювання, батькам буває важко розпізнати хворобу у дітей. А симптоматика вірусних інфекцій майже ідентична. Хоча втрата здатності відчувати запахи і смаки вважається одним із основних симптомів ковіду. Також спостерігається підвищена температура, хоча може бути і низька, з’являється слабкість. Усі ці ознаки нездужання повинні насторожити людину, – каже пані Людмила.
У дітей хвороба проходить трохи легше, але симптоми ті ж самі. Усе залежить від імунного статусу інфікованого. Якщо дитина має хорошу імунну систему, то й переносить коронавірус легше. До того ж, мають важливе значення супутні хвороби.
– Під час карантину здебільшого працювали з вірусними інфекціями. Буває, що на прийом приходило до 10 дітей. Хоча зараз стало менше, бо рекомендуємо спочатку звертатися до свого сімейного лікаря. За цей час були випадки літніх висипань на тілі дітей, виявляли також паразитарні хвороби: гельмінтози, кишкові, повітряно-крапельні. Були діти, які хворіли на бореліоз або хворобу Лайма (укуси клішів). Таким ми призначали терапію, – говорить лікарка.
За словами пані Людмили, зараз, коли діти пішли до садочків і шкіл, частіше почали звертатися з респіраторними захворюваннями і ротовірусною інфекцією. Якщо раніше інфекційна патологія мала чіткішу картину захворювання, то зараз дуже багато випадків, коли одне захворювання накладається на інше. Ось, до прикладу, кір. Раніше ця хвороба протікала легше, ніж зараз. Багато хвороб «привозять» із-за кордону, зокрема із Туреччини. З’являються всілякі специфічні висипи, які важко розпізнати: це вітрянка чи нездужання на фоні сонячного опромінення та плюс алергічний прояв. Спостерігається некласична картина захворювання. Тож із лікуванням також треба бути обережним.
До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід
– Пропрацювавши все життя лікаркою, інколи сто разів подумаєш, щоб ухвалити правильне рішення. Буває, що й протокол не зовсім задовольняє, бо до кожної дитини потрібен індивідуальний підхід. Завдяки сімейній медицині лікарі отримали можливість знати історію хвороб членів родини, якою опікуються. Можливо, з часом завдяки цьому підхід до лікування буде ефективнішим, але зараз виникає чимало незрозумілих нюансів. Днями жінка з дитиною приїхала на обстеження із села до Золотоноші, але без направлення від сімейного лікаря. Не встигла це зробити, бо дитина була у важкому стані. Як я могла її не прийняти дитину, якій потрібна моя фахова допомога? Поки працюватиму, нікому не зможу відмовити, – говорить лікарка.
– Як тільки дитина захворіла, батьки відразу починають давати антибіотики, адже в аптеці все доступне. І коли після самолікування така дитина потрапляє на прийом до мене, тоді вже роздумую, що їй призначати. Адже батьки зазвичай починають із сильніших препаратів, намагаючись за одну-дві доби досягнути позитивного ефекту. Але не завжди це спрацьовує. Ми ж працюємо лише за протоколами відповідно до кожного захворювання, – каже лікарка.
Прогнози на сезонні інфекції
Прогнозувати епідситуацію з приводу поширення COVID-19 інфекціоністка не береться. Адже ніхто не може сказати, якою буде осінь та зима. Бо відмічає, що торішньої зими, коли ще нічого не знали про коронавірус, хворіли цілими сім’ями.
– Зима була тяжкою, багато пневмонії, бронхітів. Пневмонія лікувалася важче. Антибактеріальна терапія мало допомагала, паралельно треба було ще якийсь антибіотик давати дітям. Хворіли навіть малята до року. Ми проводили швидке тестування і було підтвердження, що то грип. Тоді про COVID-19 ще не знали і тестів ніхто не робив. Як воно буде цієї зими − поки невідомо. Хоча дитячий організм більш схильний боротися з такою інфекцією, – каже лікарка.
З початком навчального року у Золотоноші почали масово хворіти учні різних шкіл міста. Мали практично однакові симптоми: боліло горло, кілька днів підвищена температура, нежить. Як пояснює Людмила Супрун, це спричинено вірусною інфекцією, а ще тим, що діти після тривалої перерви знову пішли в колектив. До того ж, впливає і перепад температури, а не кожна дитина одягається, коли виходить на свіже повітря.
– Восени завжди зростає кількість респіраторних захворювань, − говорить Людмила Миколаївна. − До традиційних ознак додаються блювота, кишкові розлади. Більше хворіють вихованці дитсадків і учні початкових класів. Вірусні інфекції лікуються противірусними препаратами, правильним харчуванням, дотриманням санітарних норм: регулярне провітрювання та відповідна температура у приміщенні. Антибіотики призначаємо, лише коли є ускладнення.
Як вважає лікарка, дітям, які мають знижений імунітет або хронічні захворювання, варто обмежити перебування у колективах під час пандемії коронавірусу. Щодо доцільності маленьким дітям дотримуватися маскового режиму, то, згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я, до 4 класу вони можуть не використовувати захисні маски.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
