Одним з найперших превентивних заходів щодо поширення коронавірусу у Золотоноші місцеві владці ввели дистанційну форму навчання для школярів та припинили діяльність дошкільних виховних закладів. Перед батьками постала проблема: з ким залишити дитину, якщо треба ходити на роботу? На неї не існує однозначної відповіді, оскільки є кілька головних чинників: вік дитини, психологічна зрілість, побутові навички та відсутність проблем із здоров’ям.
Тож, кожна золотоніська родина виробила власну стратегію вирішення проблеми: відвезли дітей до бабусь у село, хоча, через відсутність інтернет-зв’язку, необхідного для виконання шкільних завдань, міграцію здійснили більшість бабусь; один з батьків перейшов на дистанційну форму роботи чи взяв відпустку; підкинули школярика на пів дня сусідам; організували почергове виховання з кумами. Варіантів - безліч.
Про місце перебування своїх дітей в умовах карантину підписники нашого сайту Золотоноша.City відповіли майже однозначно.
Віта Тобілко:
- Спочатку Антон та Аня були під наглядом бабусі. Але її вистачило всього на кілька днів. Тому ми вирішили, що я візьму частину невикористаної відпустки.
Однак для більшості дітей основним залишається перебування наодинці вдома. І дуже добре, якщо ваше чадо самоорганізоване і добре підковане у побуті. А якщо ні?
Як розповіла соціальний педагог СШІТ №2 Оксана Заєць, 12 березня – день початку карантину, усі батьки отримали від класних керівників та класоводів електронні пам’ятки: «Нагадуємо, що у ваших дітей не канікули, а карантин! Тому заборонено дітям збиратися групами й гуляти містом, у закладах харчування тощо. Рекомендовано самоізоляцію та мінімізувати контакти з іншими людьми; по можливості не відправляйте дітей до магазинів та аптек; не святкуйте приїзд родичів із-за кордону з постами та фото у соцмережах».
Окрім того, досвідчений педагог радить дорослим провести оцінку середовища, в якому залишаєте дитину. Не буде зайвим заховати з поля зору потенційно небезпечні чи заборонені для користування предмети (запальнички, алкоголь, ліки, хімічні рідини, інструменти тощо). Важливо нагадати дитині про основні правила поведінки в побуті, наголосити, щоб вона не відчиняла двері незнайомцям, не гралася з вогнем та електроприладами.
- Часто виникають стресові ситуації, у яких самовладання та розсудливість втрачають навіть дорослі, тому, на мою думку, важливо написати дитині телефони екстрених служб та рідних, - рекомендує Оксана Іванівна. – Варто домовитися з нею про періодичність дзвінків – телефонувати через кожну годину, підготувати цікаве заняття, щоб було чим зайнятися на самоті. В одній з родин моїх учнів строгий тато розробив для сина графік дня: коли приймати їжу, вчити уроки, вмикати телевізор, а коли прогулюватися у дворі. Це дуже дисциплінує і виховує почуття обов’язку. Ще одні батьки заручилися допомогою сусідів, які періодично навідуються до дітей. Вважаю, чим якіснішу підготовчу роботу проведуть дорослі, тим впевненішою буде дитина, а батьки будуть спокійними. На сайті нашої школи розмістили розроблені завдання по темах і предметах, є відеоуроки. Якщо учень прагне знань, то на пустощі йому часу не вистачить.
Ми ж хочемо нагадати батькам про їхню відповідальність перед законом. Відповідно до чинного законодавства України, якщо з дитиною, молодшою 14 років, щось, не дай Боже, трапиться або вона здійснить будь-яке правопорушення, то за її дії відповідатимуть батьки.
Як повідомив начальник відділу превенції Золотоніського відділу поліції Микола Лісовий: ніякої вказівки чи розпорядження щодо патрулювання на вулицях міста поліціянти не мають і вказувати громадянам, де вони мусять перебувати під час карантину, не повинні.
Отже, карантинні обмеження тривають, і головне - не піддаватися паніці та в усьому знаходити позитив, щоб ділитися ним зі своїми дітьми. Не дивним буде той факт, що після кількатижневого перебування з найріднішими малеча навчиться ліпити вареники, вишивати хрестиком, розмовляти примовками та співати забуті українські пісні.
У багатьох містах України вигадали різні челенджі: спортивні заняття, рукоділля, декламування веснянок тощо. Дітвора дистанційно живе однією родиною.
Будьмо здорові!
